У крайових смугах полів озимого ріпаку Дніпропетровської, Кіровоградської та Полтавської областей заселеність капустяною білокрилкою становить 2–9% рослин. Такі дані оприлюднив портал SuperAgronom.com, посилаючись на результати фітосанітарного моніторингу Держпродспоживслужби.

Крім білокрилки, у посівах озимого ріпаку фахівці фіксують й інших шкідників: хрестоцвітих блішок, капустяну попелицю, капустяну міль, несправжніх гусениць ріпакового пильщика, гусениць біланів, озимої та листогризучих совок, личинок дротяників. Їхня шкодочинність охоплює 2–10% рослин.

Серед хвороб відмічено незначний розвиток пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, білої плямистості та чорної ніжки. Ураження цими збудниками коливається в межах 2–6% рослин. Аграріям нагадали, які умови провокують чорну ніжку на ріпаку та як її стримати.

Через сприятливі погодні умови та достатню кормову базу повсюди створилися передумови для зростання щільності популяції мишоподібних гризунів. Їхня міграція на посіви озимих культур спостерігається повсюдно.

На 1–7% обстежених площ на гектарі озимого ріпаку нараховується від поодиноких нір до 1–2 жилих колоній. У багаторічних травах, на неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику та овочевих культур обліковують 1–3, а осередково у посівах багаторічних трав — до 5 (Вінницька, Волинська, Київська, Сумська, Чернівецька обл.) колоній гризунів на гектар.

Ситуація зі шкідниками озимого ріпаку

Згідно з моніторингом, у крайових смугах полів Дніпропетровської, Кіровоградської та Полтавської областей капустяна білокрилка заселила 2–9% рослин. Це створює потенційну загрозу для подальшого розвитку посівів.

Інші шкідники, такі як хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, капустяна міль, несправжні гусениці ріпакового пильщика, гусениці біланів, озима та листогризучі совки, личинки дротяників, пошкодили 2–10% рослин.

Хвороби озимого ріпаку

Фітосанітарний стан посівів також відзначається незначним розвитком хвороб: пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, білої плямистості та чорної ніжки. Ураження становить 2–6% рослин. Фахівці нагадали аграріям про умови, що провокують чорну ніжку, та методи стримування хвороби.

Мишоподібні гризуни: зростання популяції

Сприятливі погодні умови та достатня кормова база створили передумови для збільшення щільності мишоподібних гризунів. Їхня міграція на озимі культури відбувається повсюдно.

На 1–7% обстежених площ озимого ріпаку на гектарі виявляють від поодиноких нір до 1–2 жилих колоній. У багаторічних травах, на неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику та овочевих культур обліковують 1–3 колонії на гектар, а місцями у посівах багаторічних трав — до 5 колоній (Вінницька, Волинська, Київська, Сумська, Чернівецька обл.).

Рекомендації для аграріїв

З огляду на виявлені загрози, аграріям варто посилити моніторинг посівів озимого ріпаку, звертаючи особливу увагу на крайові смуги полів. Своєчасне виявлення шкідників та хвороб дозволить ухвалити рішення щодо необхідних захисних заходів.

Для боротьби з мишоподібними гризунами рекомендується обстежувати не лише поля озимих культур, а й суміжні території: багаторічні трави, неорні землі, поля після кукурудзи, соняшнику та овочевих. Це допоможе запобігти масовій міграції гризунів на посіви.