Після Leafy Hydroponic Summit фахівці Cultivators відвідали майданчик LettUs Grow у Брістолі (Велика Британія), щоб оцінити роботу аеропонної системи та визначити агрономічні й операційні питання, які потрібно закрити для стабільного виробництва. Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Під час Leafy Hydroponic Summit, який у червні 2026 року організувала Cultivators, спеціаліст із культур компанії Еелке Хемпеніус обговорив із CSO LettUs Grow Джеком Фармером аеропонну технологію та знання з вирощування, необхідні для її стабільної роботи на практиці. Продовженням розмови став візит до майданчика LettUs Grow у Брістолі, де команда змогла побачити систему в роботі та детальніше розглянути етапи виробничого процесу.
У Cultivators наголошують: оцінювати подібні рішення лише за конструкцією недостатньо — результат визначає взаємодія технології, культури, тепличного середовища та загальної стратегії вирощування.
«Система пропонує цікаві можливості, але технологію і стратегію вирощування потрібно розвивати разом. Зрештою саме культура показує, чи працює вся система», — зазначив Еелке Хемпеніус.
Ранній старт: пересадка з плагів
Однією з особливостей, на яку звернули увагу під час огляду, став ранній момент пересадки. Молоді рослини в плагах можна переносити в систему, щойно перші корені виходять приблизно на 1 см із нижньої частини плага — зазвичай це близько 7 днів після проростання. Від цього моменту оголені корені отримують воду та елементи живлення з аерозолю, формуючи добре аероване кореневе середовище на критичному етапі розвитку.
У матеріалі зазначається, що ранніша пересадка потенційно може скоротити фазу дорощування, зменшити потребу в площі для розсади та підтримати швидше й рівномірніше становлення посіву. Водночас автори підкреслюють: цей ефект потрібно підтверджувати для кожної культури окремо, адже оптимальний момент пересадки залежить від сорту, типу плага, розвитку коренів і умов середовища.
«Ранній момент пересадки — важлива перевага, яку варто дослідити. Щойно корені виходять із плага, рослина може заходити в систему. Туман тоді дає воду й живлення в добре аерованому середовищі, що може підтримати здоровий розвиток коренів у перші критичні дні», — пояснює Еелке Хемпеніус.
Як альтернативу описано використання щілинних лотків (slit trays). Якщо вирощування ведуть на сипкому субстраті, застосовують лотки тих самих розмірів, висіваючи одразу на фінальну густоту. Пророщування відбувається на аеропонних рухомих столах із верхнім поливом для підтримання вологості субстрату до моменту виходу коренів знизу; атомайзери в цей період можуть бути вимкнені. Така фаза триває приблизно 7 днів без пересадки.
Два кореневі середовища в одній системі
У міру росту рослини коренева система переходить у друге середовище. У вирощувальному столі підтримується тонкий шар поживного розчину: він слугує резервуаром і водночас джерелом ультразвукового туману. Коли корені достатньо подовжуються, частина кореневої системи досягає шару води глибиною близько 2 см.
Таким чином рослина може одночасно використовувати два режими: частина коренів залишається в зоні аеропонного туману з високою доступністю кисню, а інша — має безперервний доступ до води та живлення в мілкому резервуарі.
«Ця комбінація — один із найцікавіших аспектів системи. Частина кореневої системи розвивається в тумані з високою доступністю кисню, тоді як інша частина з часом досягає води. Нам потрібно зрозуміти, як розвиваються ці два типи коренів і що це означає для продуктивності культури», — зазначає Еелке Хемпеніус.
Поживний розчин може протікати через стіл, оновлюючи воду та підтримуючи рівномірне постачання по всій площі. У матеріалі вказано, що через відносно невеликий загальний об’єм води система потенційно може мати переваги з погляду водопідготовки, керування живленням і дезінфекції. Водночас низький водний об’єм (зазначено 10 л/м²) швидко реагує на зміни температури, складу розчину та мікробіологічного навантаження — отже, потрібні точний моніторинг і контроль.
Зрошення має «рости» разом із рослиною
Окремий акцент зроблено на тому, що налаштування туманоутворення та протоку води не можуть бути сталими. Потреби молодої рослини з щойно оголеними коренями відрізняються від потреб зрілої, корені якої вже дісталися резервуара. Тому стратегія зрошення має змінюватися разом із фазами розвитку культури.
Сезонність також впливає на режим роботи. У теплі періоди оновлення води може бути важливішим для контролю температури кореневої зони та якості води. У прохолодні зимові умови, як зазначено в матеріалі, потрібний протік і частоту промивань потенційно можна зменшувати.
Рекомендована витрата потоку — 10 л/хв. Частота оновлення води значною мірою визначається потребою керувати температурою води і в рециркуляційній системі відбувається кілька разів на день.
За словами Еелке Хемпеніуса, універсального «рецепта» зрошення не буде: частота туманоутворення та протік мають відповідати стадії культури, сезону, клімату в теплиці та конфігурації системи.
Що ще потрібно з’ясувати: карта розвитку коренів у часі
Одне з ключових питань після візиту — як розвивається коренева система протягом усього циклу. Початкова частина зрозуміла: пророщування в плагу та пересадка приблизно на 7-й день після появи коренів. Далі, за оцінкою авторів, потрібні додаткові дослідження: скільки часу рослина переважно «живе» на тумані, коли корені досягають мілкого резервуара, як змінюється цей таймінг між культурами, сезонами та умовами теплиці, і як коригувати зрошення, коли рослина починає споживати воду з обох середовищ.
У матеріалі підкреслюється, що відповіді впливають не лише на біологію рослин, а й на проєктування зрошення, планування виробництва, водний менеджмент, енергоспоживання та економіку вирощування.
Інтеграція в теплицю та потенційні культури
Описана технологія використовує низьковольтне ультразвукове обладнання, розміщене у вирощувальних столах, для створення аеропонного туману. Спеціально спроєктовані резервуари підтримують мілкий стабільний рівень води по всій площі вирощування.
Систему можна поєднувати з рухомими столами та різними носіями культури, зокрема лотками з індивідуальними плагами і «жолобними» лотками (gutter-style), розрахованими на кілька насінин. Це робить рішення релевантним для автоматизованого тепличного виробництва: рухомі столи можуть допомагати максимально використовувати продуктивну площу, зменшувати ручні операції та підтримувати безперервний потік культур у теплиці.
За первинними спостереженнями, система може бути особливо цікавою для baby leaf і дрібніших листових культур. Також у матеріалі згадується шпинат як культура, яку варто перевірити в майбутніх випробуваннях.
Водночас автори наголошують: для комерційної інтеграції важливі не лише сумісність столів, а й організація обробки культури, праці, прибирання, автоматизації та потоку продукції відповідно до запланованої потужності.
Технічні характеристики та параметри
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Момент пересадки з плага | Коли корені виходять приблизно на 1 см із нижньої частини плага (типово близько 7 днів після проростання) |
| Альтернатива без пересадки | Пророщування у slit trays із верхнім поливом; фаза до виходу коренів — приблизно 7 днів, атомайзери можуть бути вимкнені |
| Глибина шару поживного розчину в столі | Близько 2 см |
| Загальний водний об’єм у системі | Близько 10 л/м² |
| Рекомендована витрата потоку для оновлення | 10 л/хв; оновлення в рециркуляційній системі — кілька разів на день (залежно від керування температурою води) |
| Генерація туману | Низьковольтне ультразвукове обладнання у вирощувальних столах |
Що це означає для виробника
У Cultivators підсумовують: потенційні переваги — ранніша пересадка, швидше та рівномірніше встановлення посіву, висока доступність кисню для молодих коренів, менші обсяги субстрату, контроль кореневої зони, можливості очищення та дезінфекції столів і лотків, інтеграція з автоматизованими рухомими столами — потребують перевірки в комерційних умовах і «культура за культурою».
Для бізнес-кейсу, як зазначає Еелке Хемпеніус, у підсумку потрібні чіткі цифри: зокрема, електроспоживання на квадратний метр, об’єм води на квадратний метр і потік, необхідний для оновлення цього об’єму. Саме ці параметри разом зі стратегією зрошення та вирощування визначатимуть, чи перетвориться технологічний потенціал на стабільну виробничу модель.