Через черги на кордонах і Дунаї експорт української соняшникової олії затримується. Це, своєю чергою, збільшує логістичні витрати та створює ризики зупинки олійноекстракційних заводів, що впливає на закупівлі соняшнику в аграріїв.
Про це розповів керуючий директор «Королівського смаку» (компанія «Віктор і К») Максим Король для Latifundist.com, коментуючи рішення Кабміну, щодо запровадження тимчасового пріоритету для перевезення та експорту української рослинної олії залізницею, через морські й річкові порти та державний кордон.
Як він зазначив, вантажівки чекають на перетин кордону в середньому 8–12 діб від моменту завантаження, а черги на залізничних переходах сягають 15–31 доби.
Через обмежені можливості експорту олії морськими портами компанії змушені використовувати автомобільні та залізничні маршрути через сухопутний кордон і дунайські порти.
Однак через тривалі черги вантажівки не можуть швидко повертатися до роботи, а транспорту й без того критично бракує. Ситуацію ускладнюють російські атаки на інфраструктуру, нестача локомотивів і дорожче пальне.
Проблеми є і на Дунаї, де в чергах стоять близько 90 суден. Через це експортери не можуть вчасно доставляти олію до портів, а транспорт простоює, що збільшує витрати на логістику.
Максим Король пояснив, що тонна олії приносить Україні значно більше валютної виручки, ніж тонна зерна. Тому в умовах, коли транспортні маршрути мають обмежену пропускну спроможність, пріоритет для олії дозволяє отримувати більше надходжень від експорту.
Крім того, виробництво олії створює додану вартість в Україні, забезпечує робочі місця та податкові надходження. Якщо заводи зупиняються через проблеми з експортом, вони купують менше соняшнику, а аграрії довше чекають на гроші за проданий врожай.