Зниження ПДВ до 14% на окремі види сільгосппродукції призведе до зростання собівартості харчових продуктів на 3-4% і зниження прибутковості переробних підприємств на 50-70%, тому відповідний закон (№3656) необхідно ветувати.
Повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
Про це заявили учасники прес-конференції, яка відбулась вчора в Києві у п’ятницю.
“Ми звернулися до президента України з проханням застосувати право вето до цього закону, оскільки він руйнує конкурентне середовище, наші виробники втрачають позиції на внутрішньому ринку, безсумнівно відбудеться збільшення імпорту у сфері виробництва молока, м’яса, м’ясних продуктів. Ця ініціатива безсумнівно матиме негативні соціальні наслідки, а також зростання цін для виробників”, – сказав голова аграрного комітету Торгово-промислової палати Олег Юхновський.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, посилаючись на експертів асоціації та представників бізнесу, вважає, що в разі набуття законом чинності постраждають виробники борошна, молока та рослинної олії. За його словами, збанкрутують щонайменше третина виробників рослинного масла, що працюють на внутрішній ринок.
Пропозицію вето на прес-конференції підтримали також представники Федерації роботодавців України, Всеукраїнської асоціації пекарів, Спілки молочних підприємств України, Спілки “Борошномели України”.
Як повідомлялося, 17 грудня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про зниження з 20% до 14% ставки ПДВ на сировинну агропродукцію. Згідно з документом, під пільгову ставку потраплять операції з цільним молоком, великою рогатою худобою, живими свинями, пшеницею, житом, ячменем, вівсом, кукурудзою, соєвими бобами, зернами льону та ріпаку, соняшнику та інших олійних культур, а також цукровими буряками.
Автори законопроекту, серед яких Український клуб аграрного бізнесу, як аргументи “за” називали економію 6% обігових коштів при закупівлі продукції та зниження стимулів для оптимізації податкових зобов’язань – “скруток”, стверджуючи, що загалом баланс у АПК не постраждає.
Ухвалення цього закону було критично сприйнято в Міжнародному валютному фонді.
Голова Верховної Ради підписав закон лише 19 січня і того самого дня направив на підпис президенту, у якого є два тижні на прийняття рішення.
