Фото: із відкритих джерел
Академічний аналіз актів Мінсільгоспу Бразилії (MAPA) за квітень–вересень 2026 року показав: значна частина рішень, які потрапляють у регуляторну статистику, стосується не нових препаратів, а постреєстраційних змін. Серед доданих технічних джерел виробництва домінують китайські майданчики.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Академічний аналіз офіційних регуляторних подань у Бразилії свідчить, що переважна частина того, що в публічному полі часто сприймають як «нові схвалення» агрохімії, на практиці є адміністративними розширеннями продуктів, які вже присутні на ринку. Окремо дослідження фіксує, що серед іноземних технічних (technical-grade) джерел, які додають до чинних реєстрацій, найбільшу частку займають виробники з Китаю.
Йдеться про аналіз, опублікований цього тижня, який базується на перегляді семи актів Міністерства сільського господарства та тваринництва Бразилії (MAPA), виданих у проміжку приблизно між квітнем і вереснем 2026 року. Автор аналізу — Маркос Пендловскі (Marcos Pędłowski), доцент Державного університету Північного Ріо-де-Жанейро, який працював з текстами актів, оприлюднених у федеральному офіційному віснику.
Що показав перегляд актів MAPA
За підрахунками автора, у семи документах менш ніж за п’ять місяців було відстежено майже 1 000 постреєстраційних позицій (post-registration items). У найсвіжішому з них — Акті №53 від 1 вересня 2026 року — він нарахував 199 окремих рішень. Приблизно 70% (139 рішень) стосувалися розширення вже зареєстрованого продукту, а не схвалення «справді нового».
У межах цих 139 рішень, за даними аналізу, були:
- 53 нові дозволи для імпортерів;
- 35 додавань нових формуляторів до чинних реєстрацій.
Походження технічних джерел: перевага Китаю
У ширшому масиві додавань виробників і формуляторів автор ідентифікував близько 186 окремих включень. Із них приблизно 130 називали промислові майданчики, розташовані в Китаї, тоді як лише близько 12 — в Індії. Це дає Китаю частку близько 88% серед ідентифікованих іноземних виробничих джерел, які додаються до бразильських реєстрацій пестицидів.
Згадані в актах китайські виробничі локації, за даними аналізу, концентруються у провінціях Цзянсу, Шаньдун, Хебей, Аньхой, Чжецзян, Хубей та Цзянсі. Індійські майданчики, які траплялися рідше, пов’язуються з промисловими хабами штату Гуджарат — Bharuch, Ankleshwar, Panoli та Dahej.
Які діючі речовини згадуються
Окремо аналіз звертає увагу на молекули, які проходять через постреєстраційний канал і при цьому вже втратили схвалення в ЄС. Зокрема, зазначено, що хлорпірифос (chlorpyrifos), чия європейська реєстрація завершилася у 2020 році через занепокоєння щодо нейророзвиткової токсичності, отримав новий дозвіл на імпорт у Бразилії з китайського технічного джерела в межах одного з переглянутих актів. Також повідомляється, що пропіконазол (propiconazole), для якого в ЄС термін схвалення сплив у 2018 році, отримав нове зареєстроване технічне джерело.
Серед діючих речовин, які часто повторювалися в ширшому наборі майже з 1 000 позицій, автор називає chlorantraniliprole, lactofen та bifenthrin.
Чому постреєстраційні зміни важливі для ринку
У матеріалі наголошується, що постреєстраційний процес у Бразилії охоплює зміни на кшталт додавання виробників, авторизації нових імпортерів, включення додаткових технічних джерел, передачі прав на реєстрацію, а також розширення етикетки на нові культури або цільові шкідливі організми. Водночас, за висновком аналізу, цей канал має значно меншу публічну видимість, ніж затвердження принципово нової діючої речовини.
Автор також порівнює це з річною статистикою MAPA: у звіті про кількість нових реєстрацій agrotoxico та bioinsumo за 2025 рік, оприлюдненому раніше, фіксувалося зростання реєстрацій. Однак у дослідженні стверджується, що «заголовні» цифри відображають лише частину регуляторної активності, оскільки значний обсяг змін відбувається саме через постреєстраційні процедури, а не через нові реєстрації з повнішим циклом розгляду та консультацій.
Що це означає для агровиробників
У публікації зазначається, що Бразилія залишається найбільшим у світі ринком пестицидів за обсягом продажів, а ланцюг постачання технічних діючих речовин за останнє десятиліття став більш залежним від китайських виробничих потужностей. На думку автора, це може мати прямі наслідки для вартості та доступності засобів захисту рослин: будь-які збої у виробництві або експорті з Китаю (зокрема через екологічний контроль, енергетичні витрати, зміни експортного оподаткування чи логістичні вузькі місця) здатні сильніше впливати на забезпечення ринку.
Також у матеріалі підкреслюється, що присутність у Бразилії молекул на кшталт хлорпірифосу та пропіконазолу після завершення їхнього схвалення в ЄС демонструє регуляторні розбіжності між Європою та великими експортерами Південної Америки — фактор, за яким, як зазначено, уважно стежитимуть міжнародні покупці та компанії, що формують стандарти сталого постачання.