Фото: із відкритих джерел
Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці (CIMMYT) і Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) уклали глобальний меморандум про взаєморозуміння, щоб поєднати гуманітарні інструменти з аграрними інноваціями у реагуванні на продовольчі кризи.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці (CIMMYT) і Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) підписали глобальний меморандум про взаєморозуміння (MoU), спрямований на зміцнення продовольчої безпеки, підвищення ефективності реагування на кризи та розвиток більш стійких аграрних систем.
Угоду підписали в штаб-квартирі WFP у Римі генеральний директор CIMMYT Брам Говертс і помічник виконавчого директора WFP Метью Голлінгворт. Документ визначає рамку для тіснішої співпраці між гуманітарною організацією та науково-дослідною установою у сфері сільського господарства.
Що передбачає меморандум
За повідомленням сторін, партнерство укладене на тлі зростання тиску на продовольчі системи через збройні конфлікти, зміну клімату, економічну нестабільність і збої в ланцюгах постачання. У межах MoU організації планують поєднувати гуманітарну допомогу з аграрними інноваціями, щоб одночасно підтримувати країни під час гострих продовольчих криз і посилювати довгострокову стійкість.
У матеріалі зазначено, що співпраця спиратиметься на глобальну операційну мережу WFP та майже 80-річний досвід CIMMYT у науці про культури, насінництві, сталому землеробстві та роботі з малими виробниками. Заявлена мета — підвищення виробництва продовольства, відновлення засобів до існування та зменшення вразливості до майбутніх шоків.
«Подолання голоду потребує більшого, ніж доставка їжі під час надзвичайних ситуацій. Це також означає допомогу громадам у відновленні, відбудові засобів до існування та відновленні сільськогосподарських систем, від яких вони залежать», — заявив Метью Голлінгворт.
«Захист людей під час криз має супроводжуватися відновленням сільськогосподарського виробництва та підготовкою фермерських систем до майбутніх потрясінь», — зазначив Брам Говертс.
Проєкт у Судані як приклад співпраці
Угода, як зазначається, спирається на вже чинну взаємодію організацій, зокрема на проєкт Boosting Agrifood Systems Resilience (BOOST) у Судані за підтримки Африканського банку розвитку.
За даними з повідомлення, чотирирічна ініціатива має підтримати понад 230 тис. фермерських домогосподарств і забезпечити виробництво майже 1 млн метричних тонн зернових і бобових — обсягу, який, як стверджується, достатній для покриття річної потреби в зерні майже 9 млн людей. Програма зосереджена на зміцненні насіннєвих систем, просуванні кліматично стійких практик, поліпшенні доступу до ринків і зниженні післязбиральних втрат, щоб допомогти громадам відновити агровиробництво після років конфлікту.
Що це означає для агросектору
З огляду на заявлені напрями, партнерство орієнтоване на поєднання екстреного реагування з інструментами аграрної науки — від насінництва та практик вирощування до ринкової інфраструктури й післязбирального менеджменту. У WFP і CIMMYT підкреслюють, що такий підхід має допомогти країнам краще передбачати та витримувати продовольчі шоки, зменшуючи довгострокову залежність від гуманітарної допомоги.
У повідомленні також наголошується, що мета співпраці — не лише реагування на кризу, а й відновлення виробництва та підготовка агросистем до майбутніх ризиків.