Польові спостереження Agroscope у 2020–2023 роках показали, що за помірного засмічення озима пшениця може формувати подібний урожай як у системах із гербіцидами, так і без них. Ключовою виявилася комбінація профілактичних і прямих заходів контролю бур’янів, а не один інструмент.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Як зменшити використання засобів захисту рослин в озимій пшениці без втрати врожайності — одне з практичних питань, яке напряму пов’язане з цілями аграрної політики Швейцарії щодо скорочення застосування пестицидів. У межах проєкту PestiRed дослідники Agroscope разом із дорадчими службами та фермерами оцінили, як працюють стратегії інтегрованого контролю бур’янів (IWM) у реальних виробничих умовах.
Що і як досліджували
У 2020–2023 роках моніторили 94 поля озимої пшениці по всій Швейцарії. Порівнювали інтегровані системи вирощування з використанням гербіцидів і без них. На полях застосовували різні елементи безгербіцидного контролю бур’янів, зокрема:
- адаптований обробіток ґрунту;
- відтермінування строків сівби;
- провокаційні (false) посівні ложа;
- механічний контроль бур’янів.
Далі оцінювали біомасу бур’янів і врожай зерна та визначали чинники, які найбільше впливали на ці показники.
Ключові результати: врожайність — без різниці, засмічення — переважно низьке
Основний висновок дослідження: врожайність озимої пшениці не відрізнялася між системами з гербіцидами та без них. Водночас у більшості полів рівень засмічення залишався низьким. Лише на небагатьох ділянках біомаса бур’янів досягала рівнів, які пов’язують із втратою врожаю.
Вирішальним фактором була не одна окрема практика, а поєднання профілактичних і цільових прямих заходів контролю бур’янів. За умов, які спостерігали в господарствах, безгербіцидні системи забезпечували врожайність, зіставну із системами, де застосовували гербіциди точково.
Які агрономічні чинники найбільше впливали
Серед найважливіших для обмеження біомаси бур’янів автори відзначили:
- вдало підібраний строк сівби;
- адаптовані норми висіву;
- підготовку провокаційного посівного ложа (false seedbed);
- інтенсивніший обробіток ґрунту (він знижував біомасу бур’янів).
На врожайність, окрім бур’янів, впливали також погодні умови (зокрема опади), тип ґрунту та потенціал конкретної ділянки. У досліджених полях гербіциди були лише одним із компонентів успішного управління забур’яненістю, а результати підкреслюють важливість довгострокової стратегії, де заходи доповнюють один одного.
Механічний контроль: ефект є, але можливі компроміси
Дослідження звертає увагу й на обмеження безгербіцидних підходів. Хоча інтенсивніший обробіток ґрунту зменшував біомасу бур’янів, посилення механічного контролю бур’янів асоціювалося зі зниженням урожайності. Тобто безгербіцидні системи утримували рівень врожаю лише за умови, що контроль бур’янів був справді ефективним.
Також зазначено, що за певних умов вищі витрати праці та операційні витрати можуть компенсуватися ціновими преміями та прямими виплатами. Водночас автори підкреслюють: оскільки результати значною мірою базуються на ділянках із помірним тиском бур’янів, переносити їх на складніші умови слід обережно.
Що це означає для господарств
Практичний висновок із польових даних Agroscope — у виробничих умовах за помірного забур’янення можна зменшувати залежність від гербіцидів, спираючись на комбінацію агротехнічних рішень (строки сівби, норми висіву, провокаційне ложе, обробіток ґрунту, механічні операції). Але механічні втручання мають потенційні «побічні ефекти» для врожаю, а ефективність підходу суттєво залежить від конкретного поля, ґрунту та погодних умов.