На Чернігівщині провели навчальний семінар для підвищення кваліфікації державних фітосанітарних інспекторів. Під час заходу розглянули шкідливі організми, які контролюються в країнах-імпортерах об’єктів регулювання, а також методи їх виявлення та ідентифікації.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Міжнародна торгівля є однією з основних рушійних сил економічного розвитку, значну її частку становлять рослини та рослинна продукція. Важливою умовою успішного експорту українських товарів рослинництва є дотримання фітосанітарних вимог країн-партнерів у міжнародній торгівлі.
Разом із рослинними вантажами можуть розповсюджуватися небезпечні карантинні та інші шкідливі організми, які завдають великої шкоди культурним рослинам і призводять до втрат та збитків. Тому партії рослинної продукції підлягають ретельному фітосанітарному контролю при перетині кордону, а також при надходженні в країну призначення.
Національними організаціями захисту рослин кожної країни затверджені офіційні переліки карантинних та інших шкідливих організмів. Плануючи експорт рослин до тієї чи іншої країни, необхідно детально ознайомитися з її фітосанітарними вимогами щодо кожної товарної позиції.
При здійсненні контролю партій рослин, призначених для експорту, державним фітосанітарним інспекторам важливо мати вагомий ресурс знань щодо фітосанітарного законодавства кожної країни, а також морфологічних та еколого-біологічних особливостей карантинних та інших шкідливих організмів, що регулюються Національною організацією захисту рослин країни призначення вантажу.
З метою підвищення кваліфікаційного рівня знань державних фітосанітарних інспекторів на Чернігівщині провели навчальний семінар на тему: «Морфологічні та еколого-біологічні особливості розвитку деяких РШО та шкідливих організмів, які не увійшли до Переліку регульованих шкідливих організмів в Україні, проте контролюються в інших країнах – потенційних імпортерах об’єктів регулювання». Захід провели фахівці Державної установи «Чернігівська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».
У ході семінару були детально охарактеризовані анатомо-фізіологічні особливості, цикли розвитку, рослини-господарі, симптоми пошкодження, ареали поширення та способи розповсюдження таких шкідників:
- американська кукурудзяна совка (Helicoverpa zea (Boddie));
- картопляна блішка (Epitrix papa (Orlova-Bienkowskaja));
- картопляна блішка (Epitrix tuberis (Gentner));
- великий яблуневий довгоносик (Anthonomus quadrigibbus (Say.));
- картопляна листоблішка (Bactericera cockerelli (Sulc.));
- кукурудзяна листяна совка (Spodoptera frugiperda (Smith)).
Також фахівці лабораторії висвітлили особливості розвитку збудників хвороб:
- бактеріального в’янення квасолі (Curtobacterium flaccumfaciens pv. flaccumfaciens (Hedges) Collins and Jones));
- бактеріозу винограду, або хвороби Пірса (Xylella fastidiosa Wells et al.);
- бурої іржі картоплі (Puccinia pittieriana Hennings.);
- фузаріозного раку сосни (Fusarium circinatum Nirenberg & O’Donnell);
- ентеролобіумової галової нематоди (Meloidogyne enterolobii Yang end Eisenbackе);
- нематоди-кинджала (Xiphinema rivesi Dalmasso).
Значну увагу під час навчання приділили симптоматиці хвороб рослин.
Наприкінці семінару відбулася жвава дискусія між державними фітосанітарними інспекторами та фахівцями лабораторії щодо методів виявлення регульованих та інших шкідливих організмів, а також способів ідентифікації.
В Управлінні фітосанітарної безпеки подякували фахівцям Державної установи «Чернігівська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» за змістовний навчальний семінар.