Фото: із відкритих джерел
Збудник раку картоплі Synchytrium endobioticum є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів і може спричиняти значні економічні втрати. У Держпродспоживслужбі надали рекомендації щодо профілактики та дій у разі підозри на хворобу.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, збудник раку картоплі, є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів, що становить серйозну загрозу для сільськогосподарського виробництва. Ураження цим патогеном призводить до значних економічних втрат, а в окремих випадках — до повної втрати врожаю.
У разі занесення збудника на поле вся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Через стійкість спор збудника в ґрунті ліквідація вогнищ потребує тривалого часу та суворого дотримання агротехнічних вимог.
Як розпізнати рак картоплі?
Основним господарем Synchytrium endobioticum є картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує переважно бульби та столони, рідше — стебла і листя. Найбільш типовою ознакою є бородавчасті нарости на бульбах, які з часом стають схожими на цвітну капусту. Ураження призводить до деформації, загнивання бульб і повної втрати товарного вигляду.
Шляхи поширення
Патоген передається різними шляхами, зокрема через:
- заражений садивний матеріал;
- інфікований ґрунт, у тому числі на колесах сільськогосподарської техніки;
- тару, гній, паводкові води, а також повітряні потоки — у разі висихання заражених решток на полі.
Через високу здатність спор до виживання у несприятливих умовах поширення збудника може бути малопомітним, але стрімким.
Рекомендації для запобігання поширенню
У Держпродспоживслужбі закликали агровиробників та власників присадибних ділянок дотримуватися комплексу заходів, спрямованих на профілактику та раннє виявлення раку картоплі:
- використовувати сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum;
- здійснювати сортозаміну кожні 4–5 років, навіть для стійких сортів, аби уникнути адаптації збудника;
- дотримуватися сівозміни — віддавати перевагу вирощуванню зернових, зернобобових та технічних культур; уникати пасльонових;
- не залужувати поля в осередках зараження; вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним;
- забезпечувати просторову ізоляцію насіннєвих посівів — не менше 1 км від виробничих площ;
- на присадибних ділянках мити бульби перед висадкою у слабкому лужному розчині;
- знищувати уражені бульби та рослинні рештки шляхом спалювання; не залишати на полі або на компостних купах;
- не використовувати сирі заражені бульби на корм худобі — лише після термічної обробки, оскільки спори збудника не руйнуються у травному тракті тварин.
Що робити у разі підозри на рак картоплі?
У разі виявлення підозрілих симптомів на бульбах або інших частинах рослини рекомендується:
- негайно звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби у своїй області;
- не вживати самостійних заходів боротьби, оскільки неправильні дії можуть сприяти подальшому поширенню захворювання.
У Держпродспоживслужбі зазначили, що рак картоплі становить загрозу не лише для конкретного поля чи фермерського господарства: у разі поширення збудника страждає увесь аграрний сектор, ускладнюється експортна діяльність та порушується фітосанітарна безпека держави.
Також повідомляється, що спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створено інформаційні матеріали щодо симптомів, шляхів поширення та профілактики раку картоплі.