Наближення українського законодавства до вимог Європейського Союзу передбачає нові правила для тваринницької галузі. У Держпродспоживслужбі наголосили, що їх упровадження потребує діалогу держави та виробників і узгоджених дій для здоров’я та благополуччя тварин.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Наближення українського законодавства до вимог Європейського Союзу передбачає нові правила для тваринницької галузі. Їхнє впровадження потребує спільної роботи держави та виробників: діалогу про практичні питання, розуміння нових обов’язків і узгоджених дій для здоров’я та благополуччя тварин.
Фахівці Держпродспоживслужби долучилися до XVIII Міжнародного молочного конгресу, форуму «PIGS FARMING INDUSTRY: Виклики. Ризики. Зміни. Рішення», Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» та міжнародного практичного форуму «Poultry Farming: бройлер/несучка/індик».
На цих майданчиках обговорювали, як нові правила працюватимуть у молочному скотарстві, свинарстві та птахівництві. Держпродспоживслужбу представляли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ігор Лоцкін та начальник управління здоров’я та благополуччя тварин, організації протиепізоотичних заходів Олексій Клименок.
Закон України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» узгоджує національні правила з Регламентом ЄС № 2016/429. Він визначає, як виявляти хвороби, оцінювати ризики та діяти, щоб стримати їх поширення. Для цього передбачені моніторинг, епізоотологічні розслідування, карантинування, плани ліквідації хвороб, зонування територій і компартменталізація господарств.
Окремий обов’язок покладено на утримувачів тварин: повідомляти Держпродспоживслужбу про підозру на хворобу, що підлягає повідомленню. Також потрібно інформувати про нетипову загибель тварин або значне зниження продуктивності з невстановлених причин. Зазначається, що вчасне повідомлення допомагає швидше з’ясувати причину й визначити необхідні заходи.
Для різних хвороб передбачені різні дії: від невідкладної ліквідації до контролю чи моніторингу. У переліку хвороб птиці є грип птиці, хвороба Ньюкасла, окремі види сальмонельозу, мікоплазмоз і хламідіоз.
Нові правила стосуються не лише хвороб. Вони визначають, як забезпечувати благополуччя тварин під час утримання, транспортування та забою. Для працівників передбачені підготовка й підтвердження знань і навичок державними сертифікатами. Окремі вимоги встановлено для інкубаторіїв і потужностей з утримання свійської птиці.
Змінюються й вимоги до використання ветеринарних лікарських засобів. Господарства мають вести відповідну документацію, а окремі протимікробні засоби застосовувати лише за ветеринарним рецептом. У повідомленні зазначено, що це допомагає відповідально використовувати препарати та стримувати антимікробну резистентність.
Молочним фермам рекомендують уже зараз оцінювати готовність до вимог щодо якості сировини: з 1 січня 2029 року для переробки на харчові продукти допускатиметься лише молоко ґатунку «екстра». Це названо прикладом зміни, до якої господарствам потрібно готуватися завчасно.
У Держпродспоживслужбі зазначили, що європейські правила поступово стають частиною щоденної роботи господарств, тому важливо не лише роз’яснювати виробникам нові вимоги, а й розуміти, наскільки галузь готова до їх упровадження.
Важливою складовою таких зустрічей названо зворотний зв’язок від представників бізнесу: виробники мали можливість поставити запитання, поділитися практичним досвідом, озвучити проблемні питання та пропозиції щодо застосування нових норм. У службі підкреслили, що такий діалог допомагає краще розуміти потреби галузі, визначати питання, які потребують додаткових роз’яснень, та враховувати практичні аспекти впровадження законодавчих змін.
У повідомленні наголошується, що постійна взаємодія держави та бізнесу допомагає зробити перехід до європейських стандартів послідовним і зрозумілим для виробників, водночас забезпечуючи належний рівень здоров’я та благополуччя тварин.