Фото: із відкритих джерел
Науковці Університету Стелленбоша вивчили екологію Botrytis у лохинових садах і показали парадоксальну роль запилювачів: бджоли можуть залишати на квітах спори гриба, але при цьому віддають перевагу пилку, «підсиленому» Botrytis.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Коли бджіл завозять у промислові насадження ягідних культур, вони переносять між квітками не лише пилок. Дослідники Університету Стелленбоша (ПАР) у роботі про екологію Botrytis у лохинових садах показали, що бджоли здатні переносити спори грибів і залишати їх на рослинах під час запилення.
У лабораторному експерименті, коли бджоли проходили по живильному середовищу для грибів, з’являлися колонії різних видів, серед яких фіксували Botrytis і часто Cladosporium (поширений у довкіллі вид). Окремо спори Botrytis, пофарбовані UV-маркером, дозволили візуально простежити «слід» спор, які бджоли залишали в лохиновому тунелі.
У матеріалі зазначено, що Botrytis може інфікувати квітку без помітних первинних симптомів і залишатися у стані спокою, а розвиток на плодах здатні запускати післязбиральні умови.
Чому бджоли можуть «збирати» Botrytis
Професорка Карін Джейкобс, мікробіологиня Університету Стелленбоша, пояснює, що бджоли тривалий час залишаються в лохинових насадженнях через розтягнуте цвітіння культури. Водночас, за її словами, лохиновий пилок загалом має низьку поживну цінність для бджіл: його недостатньо як єдиного корму, і в кожній квітці він представлений у невеликій кількості.
Аспірантка Джанін Шуїн у межах досліду запропонувала бджолам вибір між «чистим» лохиновим пилком і пилком, доповненим спорами Botrytis. За спостереженнями дослідників, бджоли чітко віддавали перевагу другому варіанту — у публікації це пов’язують із тим, що додавання Botrytis помітно покращувало поживний профіль такого корму.
«Гриби позитивно впливають на здоров’я бджіл, тоді як, звісно, якщо це патоген — це не так добре для рослини. Те, що бджоли збирають гриби, ми знаємо вже певний час», — зазначає Джанін Шуїн.
Вплив грибних спор на стресові реакції бджіл
У дослідженні йдеться, що бджоли не лише споживають Botrytis, а й Cladosporium, який часто виділяли разом із Botrytis, і, ймовірно, інші види грибів. Під час споживання спори можуть прилипати до тіла бджіл і потрапляти у вулики, хоча бджоли, як зазначено, намагаються максимально очищатися перед поверненням після льоту.
Окремий блок роботи присвячено регуляції генів у відповідь на стресори. У публікації описано, що в «стресовому» вулику активуються стресові гени, через що бджоли раніше залишають вулик для пошуку корму. Грибні спори, за висновками авторів, можуть пригнічувати (downregulate) ці гени; у результаті потомство отримує довший і якісніший догляд, що пов’язують зі здоровішим станом колонії.
Також вказано, що інший студент лабораторії Джейкобс раніше показав: рівень Botrytis у лохиновому тунелі неминуче зростає впродовж сезону.
Попередній підхід: Trichoderma проти Botrytis на бджолах
Як попередній «пілотний» крок команда, за словами проф. Джейкобс, разом із місцевою компанією-запилювачем BeeTech встановила перед вуликом вхідний «тамбур», який під час виходу бджоли з вулика покриває її спорами Trichoderma.
«Схоже, що Trichoderma зменшує навантаження Botrytis на бджолі, і це абсолютно не має вимірюваного впливу на бджолу», — сказала проф. Карін Джейкобс.
У матеріалі наголошується, що Trichoderma може конкурувати з Botrytis та іншими грибами. Водночас дослідники звертають увагу: фермери не можуть просто нарощувати кількість фунгіцидних обробок, а регулярні повторні внесення, за словами проф. Джейкобс, супроводжуються наростанням резистентності.
Що це означає для виробників лохини
- Запилення в лохинових тунелях може супроводжуватися перенесенням спор Botrytis бджолами, що важливо враховувати в управлінні ризиками післязбиральних гнилей.
- Дані дослідження вказують на потенційний конфлікт інтересів «бджола–рослина»: грибні спори можуть бути корисними для бджіл, але небажаними для культури.
- Попередні спостереження щодо використання Trichoderma через вхідний модуль у вулику описані як перспективний напрям, який потребує подальших даних для практичних рекомендацій пасічникам і виробникам.