Фото: із відкритих джерел
Дані Kansas Farm Management Association, проаналізовані в межах магістерського дослідження в Kansas State University, показали: господарства з вищими показниками «здоров’я ґрунту» частіше мали кращі фінансові результати. Водночас кількість упроваджених практик сама по собі не гарантувала зростання прибутковості.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Практики на кшталт no-till і покривних культур дедалі частіше з’являються в технологіях фермерів Канзасу, однак ключове запитання лишається незмінним: чи «окупається» управління здоров’ям ґрунту. На польовому дні Kansas Soil Health Network біля Bucyrus (ферма Guetterman Brothers) фахівчиня з аграрної політики Kansas State University Дженніфер Іффт (Jennifer Ifft) представила результати дослідження, які вказують на зв’язок між вищими показниками soil health і прибутковістю — але з важливими застереженнями.
Дослідження базується на магістерській роботі Делайда Джозефа (Delide Joseph), нині докторанта з аграрної економіки в Kansas State University. Разом із Kansas Farm Management Association він оцінював взаємозв’язок між регенеративними практиками та фінансовими показниками господарств у різних частинах штату. Іффт, за її словами, забезпечувала керівництво проєктом і розробила опитування для виробників, а Джозеф виконав значну частину аналітики та спільно з докторантом-агрономом сформував систему оцінювання soil health, яку використали в роботі.
«Ми виявили, що господарства з вищими soil health балами, як правило, були більш прибутковими», — сказала Іффт.
Що саме показали порівняння
За словами Іффт, no-till залишається однією з найпоширеніших практик, а покривні культури багато виробників тестують спочатку на обмежених площах, перш ніж масштабувати рішення на все господарство.
«Ключовий висновок у тому, що практики мають бути логічними саме для вашої місцевості та вашого господарства», — наголосила Іффт.
Окремо дослідники відзначили, що молодші фермери частіше впроваджують регенеративні підходи. Водночас розмір господарства, за наведеними даними, не виглядав визначальним чинником для прийняття таких рішень.
Фінансовий ефект: різниця в показниках і обмеження даних
Щоб краще зрозуміти фінансові наслідки, команда порівнювала показники прибутковості між господарствами з різними рівнями практик і різними «soil health» оцінками. Іффт зауважила, що прості порівняння можуть вводити в оману: молодші виробники, за її словами, часто мають вищі операційні витрати та нижчі коефіцієнти прибутковості, тому дослідники застосували детальніший статистичний аналіз.
За однією з агрономічних класифікацій, яку використовували в роботі, господарства з найвищими балами мали співвідношення чистого доходу (net farm income ratio) приблизно на 5,6 відсоткового пункта вище.
Як пояснила Іффт, для господарства з річною виручкою $500 тис. така різниця може відповідати близько $28 тис. додаткового чистого доходу.
Водночас інший підхід до класифікації не показав стабільного зв’язку між кількістю практик і прибутковістю. Тобто «додати більше практик» не означає автоматично отримати кращий фінансовий результат.
Звідки могла братися різниця: витрати важливіші за врожайність
За словами Іффт, у межах наявних даних не було чітких доказів, що вищі soil health бали стабільно підвищують урожайність: дослідження охоплює лише один рік. Натомість більш прибуткові господарства, як зазначалося, частіше демонстрували нижчі витрати, а не вищі врожаї.
Окремо Іффт підкреслила, що впровадження нових підходів може вимагати додаткового планування, навчання та часу, а також супроводжується «кривою навчання» для виробника.
Загальний висновок, озвучений на заході, зводиться до того, що потенційні фінансові вигоди від практик здоров’я ґрунту більше пов’язані зі стратегічним підбором рішень під конкретні ґрунти, клімат і виробничу систему, ніж із прагненням застосувати «максимальний набір» практик.