Фото: із відкритих джерел
Комбінація здоровіших дієт за рекомендаціями EAT-Lancet, сталого інтенсифікування та скорочення втрат і відходів їжі на 50% може суттєво змінити структуру світового агровиробництва до 2050 року. Моделювання показує зниження тиску на землі й ресурси, але й помітні зрушення для ринків і виробників, насамперед у тваринництві.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Перехід до здоровіших і більш сталих продовольчих систем здатен суттєво переформатувати світове сільське господарство до 2050 року. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature, де автори змоделювали наслідки одночасного впровадження трьох змін: здоровіших раціонів за рекомендаціями Комісії EAT-Lancet (версія 2025 року), сталого інтенсифікування агровиробництва та скорочення харчових втрат і відходів на 50%.
За логікою сценарію, зміна структури споживання (зокрема зменшення попиту на продукти тваринного походження) разом зі зниженням втрат і відходів зменшує обсяг продукції, який потрібно виробити для задоволення попиту. Це, своєю чергою, впливає на попит на корми та економіку тваринницького сектору.
Що показало моделювання до 2050 року
- Вартість виробництва у тваринництві у 2050 році може бути на 49–83% нижчою порівняно зі сценарієм «business-as-usual» (за поточними трендами), тоді як для інших товарних груп у моделі передбачені зростання.
- Використання сільськогосподарських земель у світі може зменшитися на 6–42% відносно «business-as-usual» до 2050 року — за умови поєднання змін у дієтах, скорочення втрат/відходів і сталого інтенсифікування.
- Загальний обсяг агровиробництва у моделі нижчий на 2–32% порівняно з «business-as-usual» прогнозами на 2050 рік.
- Сукупна економічна вартість агровиробництва оцінена як приблизно на 26% нижча (орієнтовно на $1,6 трлн менше) у 2050 році, ніж очікувалося б за поточних тенденцій.
Як проводили оцінку
Автори порівняли базовий сценарій до 2050 року зі сценарієм трансформації, використавши аналіз «ансамблю» з десяти глобальних економічних моделей, розроблених у співпраці партнерів з різних країн. У дослідженні також зазначено внесок команди IFPRI, яка застосовувала систему моделювання IMPACT.
«Дослідження запитує: якими були б глобальні продовольчі системи, якби світ перейшов на здорові дієти, рекомендовані Комісією EAT-Lancet 2025 року? Ми виявили, що це можливо, але потрібна трансформація вимагатиме історично безпрецедентної реструктуризації глобального сільського господарства…» — зазначив Абхіджит Мішра (IFPRI), співавтор дослідження.
Що це означає для агровиробників і ринків
У роботі наголошується: навіть якщо перехід до здоровішої та екологічно стійкішої системи харчування можливий за меншого землекористування, він матиме відчутні наслідки для фермерів, виробників тваринницької продукції та аграрних ринків. Автори підкреслюють потребу в політиках, які допоможуть керувати такими змінами та їхніми компромісами.
«Дослідження, яке розглядає ці різноманітні впливи та компроміси, є необхідним, щоб допомогти політикам та іншим стейкхолдерам передбачати й розробляти стратегії управління цими змінами в майбутньому», — сказав Кіт Вібе (IFPRI), один зі співавторів.
Дослідження виконала міжнародна команда з понад 40 науковців і експертів, серед установ згадані Cornell University, Wageningen University & Research, Potsdam Institute for Climate Impact Research (PIK), IFPRI, IIASA, ILRI, Purdue University, Joint Research Centre Єврокомісії та інші партнери з Північної Америки, Європи, Азії та Африки.