Дослідження: рання енергія росту та своєчасне достигання підвищують стабільність урожаю твердої пшениці за кліматичного стресу

Ви зараз переглядаєте Дослідження: рання енергія росту та своєчасне достигання підвищують стабільність урожаю твердої пшениці за кліматичного стресу

Фото: із відкритих джерел

Команда науковців з Іспанії, використавши дрони, наземні сенсори та моделі ШІ, оцінила 64 сорти твердої пшениці в зрошуваних і богарних умовах. Результати вказують, що поєднання сильного стартового росту та дещо раннішої стиглості може допомагати отримувати більш надійні врожаї за спеки й посухи.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.

У журналі Plant Phenomics опублікували дослідження, присвячене добору сортів твердої пшениці (durum wheat), здатних не лише давати високий урожай, а й зберігати його стабільність за мінливої погоди. Автори підкреслюють, що на тлі частішання посух, хвиль спеки та сезонної мінливості для селекції дедалі важливішим стає поєднання продуктивності з витривалістю.

Роботу виконали науковці Університету Барселони (UB), Агро-технологічного інституту Кастилії і Леона (ITACyL) та Національного інституту аграрних і харчових досліджень та технологій (INIA-CSIC). Вони зосередилися на пошуку генотипів, які демонструють надійну роботу в контрастних середземноморських умовах вирощування.

Як проводили оцінювання

Дослідники випробували 64 сорти твердої пшениці у двох виробничих системах — на зрошенні та на богарі. Такі умови обрали, щоб відтворити варіативність температури й забезпечення вологою, з якою дедалі частіше стикаються пшеничні регіони.

Мета полягала в тому, щоб визначити генотипи, які поєднують високий потенціал урожайності зі стабільними результатами в різні сезони та за різних умов. У дослідженні зазначено, що саме такі ознаки стають ціннішими для зниження виробничих ризиків у непередбачуваному кліматі.

Технічні характеристики та параметри

  • Об’єкт: 64 сорти твердої пшениці (durum wheat).
  • Умови: зрошувана та богарна системи вирощування.
  • Фенотипування: наземні сенсори та дрони.
  • Сенсори/камери на дронах: RGB, мультиспектральні та тепловізійні (thermal) камери.
  • Підхід до даних: безперервний моніторинг росту протягом сезону; зменшення потреби в руйнівному (destructive) відборі зразків до збирання.
  • Аналітика: моделі штучного інтелекту для прогнозування врожайності та стабільності врожайності по сортах.

Що показали результати

Один із висновків роботи ставить під сумнів поширене припущення в оцінюванні посівів: «зеленіший до кінця сезону» не завжди означає «кращий». За даними дослідження, найперспективніші лінії не були тими, що найдовше зберігали зелене листя до завершення вегетації.

Натомість відібрані різновиди характеризувалися сильним раннім ростом, високою початковою енергією (early vigour) та дещо раннішим достиганням. Автори пов’язують це з ефективнішим захопленням ресурсів на старті сезону та завершенням наливу зерна до настання найжорсткіших стресових умов.

Водночас у роботі зазначено, що найурожайніші та найстабільніші генотипи не завжди мають однаковий набір ознак. Високоврожайні варіанти, за описом авторів, поєднували сильну ранню енергію росту зі збереженням «зеленості» під час швидких фаз росту. А найбільш стабільні — частіше мали нижчу ранню енергію, повільніший розвиток і коротший цикл, що, за висновком дослідників, допомагало ефективніше використовувати доступні ресурси для формування зерна під стресом.

Що це означає для селекції та виробництва

Автори підсумовують: поєднання інтенсивного стартового росту та своєчасного достигання є перспективним для отримання більш надійних урожаїв за посухи та високих температур. Для селекційних програм це означає зміщення фокуса від відбору лише на максимум урожайності до добору матеріалу, який стабільно працює в ширшому діапазоні сценаріїв середовища.

Для господарств практичний сенс таких підходів — у потенційному зниженні ризику «провалів» урожаю в роки з різкими погодними коливаннями. Окремо в дослідженні підкреслено роль високопродуктивного фенотипування (сенсори та дрони) і моделей ШІ як інструментів, що прискорюють відбір перспективного матеріалу та зменшують витрати часу й коштів на традиційні методи оцінювання.

Джерело: Jauregui-Besó, J.; Aparicio, N.; Álvarez, S.; Nieto-Taladriz, M.T.; Araus, J.L.; Carlisle Kefauver, S. Multi-sensor phenotyping of yield and yield stability for genotype selection in durum wheat. Plant Phenomics, February 2026. DOI: 10.1016/j.plaphe.2026.100178.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь