Фото: із відкритих джерел
Center for Food Safety, Center for Biological Diversity та Pesticide Action & Agroecology Network North America оскаржують у суді реєстрацію гербіциду trifludimoxazin, яку видало EPA. Позивачі стверджують, що речовина належить до PFAS і розкладається на довгоживучі PFAS-похідні, а оцінка ризиків була неповною.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Center for Food Safety, Center for Biological Diversity та Pesticide Action & Agroecology Network North America подали позов проти адміністрації Дональда Трампа через реєстрацію гербіциду trifludimoxazin у США. За повідомленням Global Agriculture, позов подано в п’ятницю до Апеляційного суду США 9-го округу.
У матеріалі зазначається, що trifludimoxazin описують як PFAS-пестицид (пер- та поліфторалкільні речовини), які характеризуються дуже міцними зв’язками «вуглець–фтор» і високою стійкістю до розкладання. Також стверджується, що trifludimoxazin може розкладатися роками або десятиліттями та утворювати довгоживучі PFAS-побічні продукти.
Що саме оскаржують позивачі
За даними публікації, Агентство з охорони довкілля США (EPA) погодило застосування trifludimoxazin на низці культур, зокрема на кукурудзі, пшениці, вівсі, сої, а також на апельсинах, яблуках, арахісі та мигдалі. Водночас у матеріалі йдеться, що EPA визнавало потенційні ризики для дикої природи та здоров’я людей.
На думку позивачів, регулятор не оцінив належним чином низку ризиків, зокрема можливий онкоризик для працівників, які працюють із препаратом, або для людей, які можуть зазнавати впливу через забруднені їжу чи воду.
«Trifludimoxazin is a likely human carcinogen that belongs to a family of weed-killers that also causes reproductive harm, birth defects and neurological deficits in animal studies», — заявив Білл Фріз (Bill Freese), science director у Center for Food Safety.
Окремо в матеріалі наголошується на ризиках знесення (spray drift): стверджується, що дрейф може призводити до пригнічення культур і диких рослин на відстані «сотень ярдів» від обробленого поля, а стік — загрожувати рослинам водно-болотних угідь.
Порівняння з dicamba та питання дрейфу
У публікації наведено твердження, що trifludimoxazin «у 10 разів токсичніший для рослин, ніж dicamba», а дрейф і стік dicamba, за оцінкою авторів матеріалу, спричиняли масштабні пошкодження посівів із 2017 року. Позивачі вважають, що за таких властивостей ризик шкоди для нецільових рослин може бути значним.
«Continuing to register new herbicides like trifludimoxazin keeps farmers on the pesticide treadmill and perpetuates the problem of herbicide resistance in weeds», — сказала Емілі Маркес (Emily Marquez), Ph.D, Staff Scientist у Pesticide Action & Agroecology Network North America.
Механізм дії та кумулятивна оцінка ризиків
У матеріалі trifludimoxazin віднесено до гербіцидів, що діють через блокування ферменту protoporphyrinogen oxidase (PPO). Зазначається, що PPO присутній не лише в рослин, а й у людей. Також стверджується, що дослідження на тваринах демонструють «спільні небажані ефекти» для цієї групи (PPO inhibitors), зокрема вплив на печінку та вроджені вади розвитку при внутрішньоутробному впливі.
Окремий акцент зроблено на тому, що EPA, за твердженням авторів, не проводив кумулятивну оцінку ризиків для trifludimoxazin та інших інгібіторів PPO, хоча це «вимагається законом». У публікації також сказано, що два з погоджених продуктів містять комбінацію trifludimoxazin із saflufenacil (ще одним інгібітором PPO), що, на думку позивачів, означає потенційну одночасну експозицію для працівників.
Передісторія реєстрації
Як зазначає Global Agriculture, EPA вперше погодило trifludimoxazin у 2021 році для загальнонаціонального використання на кукурудзі, сої, плодових і горіхових культурах. Після цього Center for Food Safety та Center for Biological Diversity вже зверталися до суду, стверджуючи, що рішення порушує Federal Insecticide, Fungicide, and Rodenticide Act та Endangered Species Act.
У матеріалі також сказано, що у відповідь на попередній позов компанія-виробник добровільно погодилася зупинити виробництво та продаж у 2022 році. Попри це, EPA, за даними публікації, знову запропонувало реєстрацію у 2025 році та видало погодження наприкінці червня 2026 року. Автори матеріалу називають trifludimoxazin «п’ятим PFAS-пестицидом», погодженим за другої адміністрації Трампа.
Для агровиробників ця історія важлива насамперед через можливі регуляторні ризики (судове оскарження реєстрації), а також через практичні питання застосування — зокрема ризики знесення робочого розчину на чутливі культури та нецільову рослинність, якщо такі властивості підтверджуються в оцінках і практиці.