Обсяги експорту в серпні: перший сигнал про зміни

За перші 27 днів серпня Україна відправила на экспорт 1,726 млн тонн сільськогосподарської продукції. Це суттєво менше від липневого показника — 3,287 млн тонн. У грошовому еквіваленті падіння склало 25,6%, з 1,424 млрд до 1,060 млрд доларів. Така динаміка відображає не здешевлення українського урожаю, а кардинальну переструктуризацію товарного портфеля та логістичних маршрутів.

Умовна вартість однієї тонни експортного кошика піднялася з 433 до 614 доларів. Це явище вказує на зміщення акценту з об’ємних дешевих культур на культури з вищою доданою вартістю.

Де крахнув зерновий експорт

Основний драйвер падіння — зернові культури. Пшениця, кукурудза та ячмінь разом дали всього 740 тис. тонн проти 2,427 млн у липні. Це мінус 69,5% або втрата близько 1,687 млн тонн за місяць. Частка зернових у загальному експорті звузилася з 73,9% до 42,9%.

Найбільш болючий показник — кукурудза: обсяги впали на 84,3% до 190,7 тис. тонн. Це означає втрату основного экспортного товару в його піковий сезон, коли норма дозрівання кукурудзи припадає саме на серпень-вересень.

Таблиця експортних обсягів зернових

Культура	Серпень (тис. т)	Липень (тис. т)	Динаміка (%)
Пшениця + Ячмінь + Кукурудза	740	2427	-69,5
Кукурудза	190,7	1197,3	-84,3

Ріпак розриває графіки: нова зірка експорту

Контрастом до зернових виступив ріпак. За серпень його експортовано 255,2 тис. тонн проти символічних 11,8 тис. у липні — приріст у 21,6 раз. Частка в загальному експорті піднялася з мізерних 0,4% до 14,8%, що робить його третьою найважливішою культурою місяця.

Цей скачок відбиває закономірність виробничого календаря: ріпак іде в переробку саме у серпні-вересні, коли видно результати урожаю та калібрується його якість.

Географія експорту перевернулась

Перелік топ-країн-імпортерів зазнав революційних змін. Туреччина, яка домінувала в липні з 544,8 тис. тонн, у серпні скотилася на периферію до 114,0 тис. тонн — падіння на 79%. Це закономірний наслідок зміни структури поставок: якщо в липні йшли масиви дешевого зерна, то у серпні — дорощений ріпак та напівфабрикати.

Нова п’ятірка лідерів стала чисто європейською. Німеччина збільшила свої закупівлі майже вчетверо, головним чином за рахунок поставок ріпаку. Це указує на переорієнтацію експортних потоків у бік єврозони та відповідно в бік наземних коридорів замість морських.

Логістичний крах у портовому напрямку

Найбільш критичні показники — не в товарах, а в їх доставці. Залізничні перевезення зерна до портових терміналів (включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла) впали з 1,265 млн тонн у липні до 230,6 тис. тонн у серпні. Це мінус 81,8%, падіння більше ніж у п’ять разів за місяць.

Найбільш вражаючі цифри за портом Велика Одеса:

• Загальна подача: 55,7 тис. тонн проти 1,238 млн у липні (мінус 95,5%)
• Чорноморськ-Порт-Експорт: 31,6 тис. тонн (падіння на 93,5%)
• Одеса-Порт: 17,2 тис. тонн (мінус 92,2%)
• Чорноморська для ТІС: 6,6 тис. тонн (втрата 97,8%)

За весь місяць залізницею перевезено 951,0 тис. тонн зернових вантажів — на 42,4% менше від липня і на 57,0% менше від серпня минулого року. Середньодобове навантаження за 25 діб становило 37,6 тис. тонн, що на 25,7% поступається липневому темпу і на 39% — торішньому.

Західний коридор активізується, але не компенсує втрати

На фоні портового колапсу західні пункти пропуску активізувалися. Залізничне передавання зернових вагонів через кордонні переходи збільшилося з середньодобовим показником 71,3 вагона на 173,7 вагона за 25 днів серпня. Це приріст у 2,4 раза або на 102 вагони щодоби.

Автомобільні пункти пропуску також додали: 279,3 тис. тонн проти 251,1 тис. у липні, тобто плюс 11,3%. Однак обсяги непорівнянні. Портовий напрямок втратив понад мільйон тонн на місяць, тоді як наземна логістика (залізниця та автомобіль разом) додала менше 50 тис. тонн. Сухопутні коридори фізично не мають пропускної здатності для переміщення обсягів, які раніше йшли через море.

Станом на 26 серпня на західних переходах накопичено 9822 вагони, з них 1508 із зерновими. Це свідчить про затор: темп передачі вагонів до прикордонних переходів відстає від темпу їх надходження.

Переробна сировина утримує позиції

На контрасті до сировини сегмент переробки показав більш стійку динаміку. Три основні рослинні олії дали 234,0 тис. тонн — лише мінус 16,7% від липня. Макуха соняшникова та соєва лишилася на рівні 153,8 тис. тонн, що становить падіння лише на 6,4%.

Окремо виділяється соняшниковий шрот, який зріс на 28% до 83,1 тис. тонн. На противагу цьому, соняшникова олія просіла на 42,5%, що указує на перевантаженість ринку олією та жорсткість цінової конкуренції.

Ця асиметрія демонструє, що переробні підприємства утримують обсяги та стримують цінову еквіліібрію через експорт побічних продуктів (шрот, макуха) на тлі скорочення попиту на саму олію.

Висновки та перспективи

Серпневі дані відображають складний перехідний період для українського агроекспорту. Зерновий крах має технічні причини: накопичення запасів, фізичне скорочення пропускної здатності портів, переакумуляція зерна у вагонах та елеваторах. Одночасно ринок адаптується до нових реалій, переходячи на культури з вищою доданою вартістю та діючи через наземні коридори.

Експортерам слід розраховувати на подовжену логістику: якщо раніше зерно йшло портами за 5-10 днів, то тепер через західні переходи — це мінімум 2-3 тижні. Планування закупівель і сортування потрібно здійснювати з урахуванням цього часового розтягнення.