Фото: із відкритих джерел
Під час AGRO UKRAINE SUMMIT 2026 обговорили перспективи розвитку українського агроекспорту та нові вимоги країн-партнерів. У дискусії взяв участь заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Світові ринки змінюються швидко, а вимоги до аграрної продукції стають дедалі жорсткішими. Питання збереження конкурентоспроможності українського експорту та оперативного реагування на нові виклики міжнародної торгівлі стали одними з ключових під час AGRO UKRAINE SUMMIT 2026.
У панельній дискусії «Експортні шляхи, безпека, точки росту» взяв участь заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський. Разом із представниками логістичного бізнесу, зернових компаній та операторів портової інфраструктури учасники обговорили перспективи розвитку українського агроекспорту, нові вимоги країн-партнерів та інструменти, які допомагають українській продукції впевнено утримувати позиції на світових ринках.
У Держпродспоживслужбі наголосили, що сьогодні фітосанітарна безпека є не менш важливою складовою експорту, ніж логістика чи виробництво, адже вона формує довіру до української продукції та відкриває доступ до міжнародних ринків.
Зазначається, що лише у 2025 році державні фітосанітарні інспектори Держпродспоживслужби забезпечили проведення фітосанітарних заходів щодо понад 33,3 млн тонн зернових та олійних культур. За цей період оформлено понад 200 тисяч фітосанітарних сертифікатів та 243 сертифікати на реекспорт.
Окрему увагу під час дискусії приділили роботі з ключовими торговельними партнерами України. Зокрема, Індонезія, яка залишається одним із найбільших покупців української пшениці, цього року оновила фітосанітарні вимоги до імпортованого зерна. Для експортерів це означає нові умови сертифікації та проведення фумігації, а для держави — необхідність швидко адаптувати процедури, щоб українська продукція й надалі безперешкодно потрапляла на цей важливий ринок.
Водночас нові вимоги впроваджує і Туреччина. З метою запобігання поширенню коричнево-мармурового клопа (Halyomorpha halys) турецька сторона повідомила про необхідність проведення фумігації транспортних засобів, порожніх контейнерів та вантажів, що прямують до країни. Такі заходи є частиною міжнародної практики захисту рослин і потребують чіткої координації між компетентними органами та учасниками зовнішньої торгівлі.
«Міжнародна торгівля постійно змінюється. Країни оновлюють вимоги, посилюють контроль та впроваджують нові правила. Наше завдання — бути на крок попереду цих змін, щоб українські експортери могли впевнено працювати на таких стратегічних ринках, як Китай, Індонезія, Туреччина та інші країни світу», — підкреслив Вадим Чайковський.
Не менш важливим напрямом залишається співпраця з Китайською Народною Республікою. Китай висуває одні з найвищих вимог до простежуваності продукції, тому українська система фітосанітарного контролю забезпечує підтвердження походження продукції на всіх етапах — від вирощування до відвантаження. Такий підхід дозволяє підтримувати довіру до українських виробників та зберігати доступ до одного з найбільших аграрних ринків світу.
Також Вадим Чайковський звернув увагу на цифровізацію фітосанітарних процедур. Впровадження електронних сертифікатів ePhyto з QR-кодами стало дієвим інструментом захисту від підробок та спростило міжнародну перевірку документів. Як результат — міжнародні партнери дедалі більше довіряють українській системі сертифікації. Станом на 1 червня 2026 року від іноземних національних організацій захисту рослин надійшло лише 14 запитів щодо підтвердження українських фітосанітарних сертифікатів.
У Держпродспоживслужбі зазначили, що український агроекспорт — це не лише мільйони тонн продукції, а й щоденна робота з відкриття та утримання ринків, адаптація до міжнародних вимог, розвиток цифрових сервісів і забезпечення високих стандартів безпечності.