Фото: із відкритих джерел
Марокко наростило експорт томатів до рекордних 745 тис. т у кампанії 2024/2025, однак виробники та експортери говорять про посилення структурного тиску — від дефіциту води до подорожчання енергії та нестачі робочої сили.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Експорт томатів з Марокко у сезоні 2024/2025 досяг рекордних 745 тис. т — це, за оцінкою заступниці генерального директора Delassus Group Фатіхи Шаррат, приблизно на 80% більше, ніж десять років тому. Вона також зазначає, що сезон 2025/26 проходитиме «під тиском» через кліматичні виклики, а експорт може бути дещо нижчим, ніж торік.
Зміна структури експорту: ставка на сегментовані томати
Одним із ключових драйверів зростання у матеріалі названо зміну продуктового міксу. Сегментовані томати — зокрема чері, baby plum та спеціальні різновиди — нині формують майже 59% загального експорту. За словами Шаррат, саме цей сегмент став основою конкурентної позиції: понад 400 тис. т експорту та +35% за останні два роки.
Куди йдуть обсяги: Франція як хаб і зростання частки Німеччини
Франція, за наведеними даними, залишається найбільшим задекларованим напрямком і поглинає понад половину марокканського експорту томатів. Водночас у матеріалі підкреслюється, що це частково пояснюється роллю Перпіньяна як центру перерозподілу: значні обсяги згодом реекспортуються до Німеччини, Скандинавії, Австрії та інших ринків Північної Європи.
На цьому тлі експортери, за словами Шаррат, дедалі частіше переходять до прямих поставок, минаючи французькі дистрибуційні платформи. Також зазначено, що за статистикою AMI частка Німеччини за п’ять років зросла з 9% до 18%. З урахуванням реекспорту через Францію Марокко, за оцінкою в матеріалі, може забезпечувати близько 50% продажів baby plum томатів на німецькому ринку.
Концентрація експорту та диверсифікація ринків
Експортний сегмент залишається концентрованим: топ-10 експортерів у регіоні Сусс-Масса, за оцінкою Шаррат, забезпечують близько 65% загальних обсягів. У матеріалі також наведено приклади обсягів окремих гравців: Azura — 167,5 тис. т, Duroc — 80 тис. т. При цьому стратегії компаній різняться: частина й надалі значною мірою залежить від одного ринку (зокрема Франції), інші активніше диверсифікуються у бік Великої Британії, Німеччини та африканських ринків.
Що тисне на сектор: вода, енергія та робоча сила
Попри сильні експортні показники, у матеріалі наголошується на зростанні витрат і ризиків. Серед ключових проблем — дефіцит води та виснаження підземних вод, що змушує виробників більше покладатися на опріснення морської води, підвищуючи собівартість. Додатковий тиск на маржу створюють нестача робочої сили та зростання вартості енергії.
Як можливі напрями подальшого розвитку Шаррат називає подальшу «преміалізацію», географічну диверсифікацію та освоєння нових зон виробництва; зокрема, Дахла, за її словами, може відіграти стратегічну роль. Окремо підкреслюється, що інвестиції в опріснення морської води стають необхідними для довгострокового забезпечення виробництва, хоча й ведуть до зростання витрат.