Фото: із відкритих джерел
Агентство з охорони довкілля США (EPA) звільнило малі нафтопереробні заводи від зобов’язань зі змішування біопалива в обсязі 1,76 млрд галонів у межах мандатів 2025 року. Паралельно EPA запропонувала механізм reallocation — перенести весь дефіцит у квоти 2026–2027 років, щоб не зменшувати довгостроковий попит на кукурудзу та сою.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Агентство з охорони довкілля США (EPA) надало звільнення малим нафтопереробним заводам (small refinery exemptions) від вимог Renewable Fuel Standard (RFS) щодо обов’язкового змішування біопалива у 2025 році в обсязі 1,76 млрд галонів. У матеріалі Global Agriculture зазначається, що це майже вдвічі більше за приблизно 990 млн галонів, яких очікував ринок, і що нинішній рівень звільнень є найвищим із 2017 року.
Звільнення означають, що група малих НПЗ тимчасово не зобов’язана змішувати визначені обсяги етанолу, біодизелю або відновлюваного дизеля з паливом, яке вони продають. Оскільки ці вимоги формують попит на етанол із кукурудзи та біодизель/відновлюваний дизель на основі соєвої олії, значні обсяги звільнень можуть тиснути на ціни на кукурудзу та сою, якщо «випадаючі» обсяги не компенсувати.
Що пропонує EPA: reallocation на 2026–2027 роки
Щоб уникнути постійного скорочення попиту, EPA запропонувала застосувати reallocation — перенести 100% різниці між очікуваними приблизно 990 млн галонів і фактично звільненими 1,76 млрд галонів у Renewable Volume Obligations (RVO) на 2026 і 2027 роки. Тобто обсяги, від яких звільнили у 2025-му, планують «перепризначити» на наступні роки, а не прибрати з ринку назавжди.
Як зазначають аналітики, на яких посилається видання, такий підхід має зберегти багаторічний прогноз попиту на кукурудзу та сою загалом, хоча не змінює самого факту високого обсягу звільнень у поточному рішенні.
Реакція галузевих організацій
У матеріалі наведено реакції профільних об’єднань, у яких поєднуються і полегшення через намір компенсувати обсяги, і критика масштабу звільнень.
- Дейв Волтон (American Soybean Association) заявив, що фермери-соївники цінують зусилля адміністрації захистити їх від негативного впливу звільнень, маючи на увазі зобов’язання щодо reallocation.
- Курт Коварік (Clean Fuels Alliance America) наголосив, що виробники біодизелю, відновлюваного дизеля та сталого авіаційного палива працюють над виконанням рекордних обсягів RFS, а звільнення, на його думку, підривають ці інвестиції навіть за умови обіцяної компенсації в майбутніх квотах.
- Джед Бауер (National Corn Growers Association) зазначив, що кукурудзоводи розчаровані масштабом звільнень, але вітають намір EPA «зробити обсяги повними» через reallocation.
Оцінка можливих наслідків, наведена в матеріалі
За урядовими та галузевими оцінками, які згадуються поряд із оголошенням, без reallocation попит на біомасовий дизель (biomass-based diesel) міг би знизитися приблизно на 500 млн галонів, що, за оцінкою, могло б означати близько $1 млрд втрат доходів фермерів-соївників. Саме цього, за задумом, має допомогти уникнути перенесення обсягів на 2026–2027 роки.
Окремо зазначається, що в Айові, за цифрами, які поширюють галузеві групи, з біопаливним сектором пов’язано понад 31 тис. робочих місць — тому механіка RFS має відчутне значення для аграрних регіонів США.
Чому це важливо для світового ринку
У Global Agriculture підкреслюють, що рішення має значення і поза межами США, адже мандати на етанол і біодизель є одним із найбільших структурних джерел попиту на кукурудзу та соєву олію в країні, яка є найбільшим виробником обох культур. Коли у США знижують обов’язкові обсяги змішування, це може послаблювати внутрішні ціни на культури та впливати на глобальні цінові орієнтири, якими користуються експортери й імпортери.
Водночас EPA ще не фіналізувала правило щодо reallocation. Як зазначає видання, фермерські організації можуть наполягати на більш жорстких і юридично зобов’язувальних механізмах, а не на політичній обіцянці, яка потенційно може змінюватися залежно від адміністрації або судових рішень.