EPA розглядає заявки на реєстрацію гербіциду Iptriazopyrid для рису: новий амідний інгібітор HPPD

Агентство з охорони довкілля США (EPA) отримало дві заявки на реєстрацію Iptriazopyrid для застосування на рисі — технічного продукту 98,5% та формуляції 100 г/л SC. Документи перебувають на розгляді та відкриті для публічного обговорення.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

EPA повідомило про отримання двох заявок на реєстрацію гербіциду Iptriazopyrid для використання на рисі: 98,5% технічного продукту та суспензійного концентрату (SC) із вмістом діючої речовини 100 г/л. Обидві заявки перебувають на етапі розгляду регулятором і відкриті для публічних коментарів.

Як зазначає AgroPages, подання до EPA є черговою ланкою у «валідаційному ланцюжку» молекули: від ранніх випробувань в Індії (2021) та присвоєння міжнародної назви ISO (2022) до публікації детального опису механізму дії (2025).

Від NC-656 до Iptriazopyrid: що відомо про ранні етапи

Сполуку спочатку розробляли під внутрішнім кодом NC-656. У липні 2022 року ISO опублікувала офіційну загальноприйняту назву — Iptriazopyrid.

Ще до цього, за даними реєстраційних записів індійського регулятора CIB&RC, у 2021 році компанія Insecticides India Ltd. подавала заявки, що охоплювали NC656 Technical, 5% SC, 10% SC та еталонний стандарт — для цілей реєстраційних випробувань (RTT). Перша заявка була відхилена через неповноту даних; після подання додаткової інформації наступну заявку на імпорт зразків схвалили, а постачальником у документах вказували Nissan Chemical.

Чим молекула відрізняється в класі інгібіторів HPPD

HPPD (4-гідроксифенілпіруватдіоксигеназа) — не нова мішень для гербіцидів. У класифікації HRAC комерційні інгібітори HPPD представлені переважно трьома хімічними класами: трикетони (наприклад, mesotrione), піразоли/піразолони (topramezone) та ізоксазоли (isoxaflutole). Iptriazopyrid, натомість, має «азольний карбоксамідний» (azole carboxamide) каркас і в матеріалі описується як перша HPPD-інгібуюча молекула на такому скелеті.

Технічні характеристики та параметри

  • Цільове застосування: рис.
  • Подані до EPA продукти: 98,5% технічний продукт; формуляція 100 г/л SC.
  • Інгібування HPPD (Ki): 24,3 нМ проти HPPD Arabidopsis та 33,3 нМ проти HPPD рису.
  • Польові фітотоксикологічні тести: концентрація, потрібна для індукції хлорозу у мишію/просовидних бур’янів (barnyard grass, Echinochloa crus-galli), була приблизно в 10 разів нижчою, ніж у mesotrione; при цьому зазначено добру селективність щодо рису.
  • Заявлені об’єкти контролю: зокрема barnyard grass (Echinochloa crus-galli) та Leptochloa chinensis, включно з резистентними популяціями (за даними матеріалу).
  • Механізм селективності (за публікацією): речовина погано метаболізується barnyard grass, але швидко метаболізується рослинами рису; саме «метаболічний розрив» описано як основу безпечності для культури та ефективності проти бур’янів.
  • Спосіб застосування: розробляється як післясходовий (foliar-applied) HPPD-інгібітор для рису, на відміну від низки попередніх HPPD-рішень для обробки водного шару на чеках (у матеріалі наведено приклади: pyrazolate, benzobicyclone, tefuryltrione, fenquinotrione).

У матеріалі окремо підкреслюється, що фоліарний формат може бути релевантним для системи прямого висіву рису (direct-seeded rice), де змінюються строки та хвилі появи бур’янів і зростають вимоги до раннього контролю.

Комерційні та виробничі сигнали: що заявлено на 2026–2028 роки

AgroPages також звертає увагу на плани розгортання виробництва в Індії: у червні 2026 року Nissan Chemical оголосила про намір збудувати спеціалізований майданчик для Iptriazopyrid у межах своєї індійської консолідованої «дочки» Nissan Bharat Rasayan Pvt. Ltd. (NBR) із ціллю завершення у 2028 фінансовому році.

Запуск продукту під торговою назвою Ryzonic® у матеріалі планується спочатку в Японії та Індії у 2027 році з подальшим розширенням на інші ринки. У власних матеріалах компанії NC-656 (Iptriazopyrid) також позначено як новий гербіцид із запуском у 2027 році та позиціонуванням як фоліарного рішення для рису проти резистентних злакових бур’янів.

Для виробників рису та агрокомпаній поява нової діючої речовини в класі інгібіторів HPPD може означати додатковий інструмент у програмах контролю злакових бур’янів, зокрема там, де ефективність наявних гербіцидів знижується через резистентність. Водночас подання до EPA — лише етап регуляторного розгляду, а практичні рекомендації щодо застосування залежать від умов майбутньої реєстрації та етикетки.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь