Фото: із відкритих джерел
У новій глобальній оцінці FAO зазначає, що деградація ґрунтів у багатьох регіонах світу поглиблюється, тоді як перевірені практики сталого управління ґрунтами впроваджують недостатньо швидко та масштабно. Матеріали представили на COP17 Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням (UNCCD).
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Деградація ґрунтів у багатьох частинах світу продовжує посилюватися, а перевірені практики захисту й відновлення ґрунтів досі не впроваджуються з темпом і в масштабі, яких потребує ситуація. Про це йдеться у звіті FAO Status of the World’s Soil Resources 2026, презентованому разом із новими настановами, підготовленими спільно з UNCCD, під час 17-ї сесії Конференції сторін UNCCD (COP17).
За даними звіту, більш ніж половина регіональних і субрегіональних оцінок, які проаналізували автори, вказують на низький або дуже низький рівень впровадження практик сталого управління ґрунтами. У 58% оцінок зафіксовано погіршення тенденції з 2015 року, і лише близько 10% повідомляють про поліпшення.
Оцінка доповнює глобальний огляд, опублікований FAO у 2015 році в межах Global Soil Partnership за наукового супроводу Intergovernmental Technical Panel on Soils. Новий звіт спирається на наукову літературу за 2015–2025 роки та експертний внесок із 75 країн.
Які практики названо «перевіреними»
У звіті до практик, здатних пом’якшувати ґрунтові загрози та водночас підтримувати або підвищувати продуктивність, віднесено:
- зменшення інтенсивності обробітку ґрунту (reduced tillage);
- інтегроване управління елементами живлення (integrated nutrient management);
- диверсифікацію культур;
- покривні культури (cover crops);
- внесення органічних меліорантів/органічних добавок (organic amendments);
- агролісівництво (agroforestry).
Ключовий виклик, на якому наголошує FAO, — масштабування цих підходів до рівня, що відповідає темпам деградації.
«Ми маємо значно кращі докази щодо тисків, з якими стикаються ґрунти у світі, — і щодо практик, які можуть їх захистити та відновити. Але цей звіт чітко показує: перевірені рішення досі не впроваджуються з темпом і в масштабі, яких потребує ситуація. Пріоритет зараз — дати країнам, фермерам та іншим користувачам земель знання, спроможності й стимули, щоб втілювати ці рішення на практиці», — заявила заступниця генерального директора FAO Бет Бехдол.
Ерозія — найгостріша та «взаємопов’язана» загроза
У матеріалах FAO підкреслюється, що ґрунти є основою продовольчої безпеки: вони забезпечують виробництво понад 95% їжі, яку споживає людство, а також виконують водорегулювальні та кліматорегулювальні функції, підтримують біорізноманіття й засоби до існування.
Серед загроз для ґрунтового здоров’я звіт виокремлює ерозію як найбільш серйозну та взаємопов’язану проблему. У семи оцінених регіонах 81% оцінок характеризують управління ерозією як «погане» або «дуже погане», а 65% повідомляють про погіршення тенденції з 2015 року.
Окремо зазначено, що проблеми з управлінням елементами живлення відрізняються залежно від регіону: в одних зонах фіксують надлишки через надмірні внесення, в інших — виснаження поживних речовин, що обмежує продуктивність і продовольчу безпеку. У звіті наголошують на потребі локально адаптованих підходів.
П’ять пріоритетів, які пропонує звіт
FAO закликає до скоординованих і довгострокових дій на всіх рівнях, орієнтуючись на п’ять напрямів:
- посилення ґрунтового врядування та правових рамок;
- просування освіти, розвитку спроможностей і обміну знаннями;
- поліпшення моніторингу ґрунтів через гармонізовані дані, індикатори та методи оцінювання;
- посилення стимулів для впровадження сталого управління ґрунтами;
- розвиток інклюзивного, міждисциплінарного та багатостороннього ухвалення рішень.
Окремі настанови для агроландшафтів
Разом зі звітом представили спільну публікацію FAO та UNCCD Living Soils, Productive Lands, Resilient Landscapes – Guidance on Avoiding, Reducing and Reversing Agricultural Land and Soil Degradation. У ній сільськогосподарські землі поставлено в центр зусиль країн щодо досягнення «нейтральності деградації земель» (land degradation neutrality). Автори вказують, що агроландшафти часто були недостатньо представлені в політиках і програмах, хоча на них припадає більшість деградації, спричиненої діяльністю людини.
Настанови пропонують перехід від поодиноких відновлювальних втручань до інтегрованого управління продуктивними ландшафтами: з пріоритетом запобігання деградації, зменшення поточного тиску та відновлення там, де деградація вже відбулася. Також наголошено на потребі сильнішої інтеграції питань агроземель і ґрунтів у національне планування розвитку, цілі нейтральності деградації земель, кліматичні стратегії, рамки з біорізноманіття та процеси трансформації агропродовольчих систем.
Як зазначено в повідомленні, цифровий супровідний ресурс у базі знань FAO Agrifood Systems Technologies and Innovations Outlook Knowledge Base має надавати доступ до інструментів, кейсів, методологій і практичних прикладів.