Фото: із відкритих джерел
ФАО та дослідження NBER наголошують, що раннє виявлення й контроль пустельної сарани допомагають запобігати продовольчим кризам у країнах Африки, Близького Сходу та Південно-Західної Азії. Оцінки вказують на суттєві соціально-економічні вигоди від систем спостереження — від захисту врожаїв до впливу на дитяче здоров’я.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Пустельна сарана (desert locust) залишається одним із найнебезпечніших шкідників для сільського господарства в Африці, на Близькому Сході та в Південно-Західній Азії. За оцінкою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ключовим фактором стримування спалахів є ефективний нагляд і системи раннього попередження, які дозволяють виявляти осередки розмноження та реагувати до того, як ситуація переросте в масштабну кризу.
У ФАО наводять показовий орієнтир: рій сарани площею 1 км² за одну добу здатен спожити обсяг їжі, еквівалентний добовому раціону 35 тис. людей. Це означає прямий ризик для посівів, кормової бази тваринництва та продовольчої безпеки мільйонів людей у вразливих регіонах.
Що показує дослідження про цінність профілактики
У матеріалі йдеться про дослідження National Bureau of Economic Research (NBER) «Valuing disaster prevention: desert locust monitoring and control», у якому автори оцінюють, що профілактика дає вигоди, які суттєво перевищують витрати. Дослідники підкреслюють: системи моніторингу — це не лише «облік комах», а інструмент захисту засобів до існування, дитячого здоров’я та економік країн.
Окремо зазначається, що ефективність таких систем складно «побачити» напряму, адже успіх означає, що катастрофа не відбулася. Водночас, за висновками дослідників, коли моніторинг слабшає, кількість роїв зростає — особливо за умов сприятливих опадів, які створюють добрі умови для розмноження. У результаті збільшується шкода для посівів і пасовищ, а доступність їжі для вразливих громад знижується.
Наслідки виходять за межі полів
Дослідження також пов’язує спалахи сарани з довгостроковими соціальними наслідками. Зокрема, повідомляється, що діти, які зазнали впливу спалахів під час вагітності матері або в ранньому дитинстві, мають істотно вищі ризики затримки росту. Вплив «навколо народження», за даними дослідження, асоціювався зі зростанням ризику дитячого stunting більш ніж на сім відсоткових пунктів.
У матеріалі наголошується, що сарана не «обирає» продукти, які мали б споживати люди: вона поїдає будь-яку зелену рослинність на шляху. Оскільки основою харчування населення є рослинні продукти, саме вони часто й потрапляють під удар.
Як працює система ФАО: від польових даних до оцінки ризиків
ФАО координує Desert Locust Information Service (DLIS) з 1978 року — одну з найдовших у світі систем моніторингу та раннього попередження щодо пустельної сарани. Її завдання — допомагати країнам виявляти та контролювати спалахи до того, як вони поширяться через кордони.
Як непряме свідчення ефективності системи в матеріалі наведено динаміку «plague events»: у 1861–1960 роках зафіксовано сім великих «пошестей» сарани (деякі тривали десятиліттями), тоді як у 1961–2000 роках — лише дві, і жодна не тривала довше чотирьох років.
Окремий ризик для нагляду — віддалені райони розмноження, де збройні конфлікти та інші збої можуть унеможливлювати роботу польових груп. У таких умовах без своєчасного моніторингу та контролю популяції швидко зростають і можуть поширюватися в заселені аграрні регіони.
Технології, які використовують для моніторингу
ФАО повідомляє про застосування інструментів, що підсилюють раннє попередження та обмін даними між польовими командами й центрами управління.
- eLocust4 та eLocust3K — захищені планшети із супутниковим зв’язком і мобільні застосунки, які дозволяють польовим фахівцям збирати та передавати дані про сарану й довкілля майже в реальному часі, зокрема з віддалених територій без покриття мобільних мереж.
- RAMSES (Reconnaissance and Management System of the Environment of Schistocerca) — система на базі ГІС, встановлена в національних центрах контролю сарани. Вона автоматично інтегрує дані з eLocust-інструментів з історичними записами, інформацією про опади та супутниковими знімками для оцінки ризиків і підтримки рішень.
- Дистанційне зондування та картографування — застосунки для відстеження екологічних умов, насамперед опадів і розвитку зеленої рослинності, що формують сприятливі місця для розмноження.
Оцінки економічного ефекту
Одним із ключових висновків дослідження, наведених у матеріалі, є оцінка економічної цінності моніторингу. Автори підрахували, що ліквідація системи моніторингу пустельної сарани може призвести приблизно до 25 млрд дол. США щорічних втрат через погіршення дитячого харчування та майбутньої продуктивності.
Водночас у дослідженні наведено діапазон співвідношення вигод і витрат (benefit-cost ratio) від 160:1 до 680:1, тобто кожен долар, вкладений у профілактику, за оцінками може давати сотні доларів соціально-економічних вигод. У тексті дослідження це сформульовано так: «Disaster prevention is not merely an agricultural investment, it is an investment in public health, economic development, and human well-being».
Що це означає для агросектору
Для агровиробників у зонах ризику ключовий практичний висновок зводиться до того, що безперервний моніторинг і швидка передача польових даних — критичні для своєчасного локального контролю, поки популяції не перетворилися на масштабні рої. У матеріалі також підкреслюється, що на тлі кліматичних змін, які підвищують частоту та інтенсивність екологічних «шоків», роль систем раннього попередження зростає.
ФАО згадує досвід спалаху 2020–2021 років як приклад того, що постійний нагляд, готовність і міжнародна координація є важливими для захисту продовольчої безпеки та засобів до існування.