Фото: із відкритих джерел
Господарство Brady Green у Західній Австралії після «gap year» у 2023 році переглядає підхід до польових робіт і сівозміни: частину післяжнивних обробок планують виконувати роботом SwarmFarm, а в структурі культур — випробовують сочевицю як дорожчу бобову альтернативу люпину.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Фермер Brady Green із середнього заходу Західної Австралії (район на північний схід від Джералдтона) після кількох складних сезонів і наслідків циклону Seroja переглядає організацію робіт у господарстві та структуру посівів. За даними Global Agriculture, у листопаді 2025 року на ферму надійшов робот SwarmFarm, який у господарстві назвали Raymond 2.0, а паралельно виробник коригує традиційну сівозміну пшениця/канола/пшениця/люпин, тестуючи місце сочевиці.
Brady Green разом із дружиною Erin та двома доньками обробляє 10 тис. га на ділянках «Carrawingee» і «Waterloo», а також «Rusty’s», де працюють ще двоє працівників. Із 2007 року господарство відмовилося від тваринництва на користь безперервного рослинництва; серед культур — пшениця, канола, люпин і сочевиця.
Ключова ідея впровадження робота — забрати частину найбільш «виснажливих» робіт наприкінці сезону та точніше працювати з бур’янами після збирання. У матеріалі зазначено, що робот планують агрегатувати з 24,4-метровою системою Weed-It і використовувати для обприскування літніх бур’янів одразу після жнив, рухаючись слідом за комбайнами. У господарстві очікують, що це дасть змогу відмовитися від послуг підрядників на обприскуванні, зменшити використання хімії та швидше «закривати» сезон до кінця року. Окремо підкреслюється підготовка полів до подальшої автономізації — через картографування меж ділянок.
Окрім техніки, у фокусі — ґрунтове оздоровлення. На фермі близько 70% площ припадає на жовті піщані рівнини та 30% — на червоні суглинки. Довгострокова програма вапнування спрямована на підвищення pH щонайменше до 6 у верхніх 500 мм ґрунту. За словами фермера, на піщаних ділянках, запланованих під меліорацію, норму внесення вапна нарощували до 6 т/га протягом шести років, а з 2017 року почали застосовувати спейдинг.
Технічні характеристики та параметри
- Робот: SwarmFarm, у господарстві — Raymond 2.0 (поставка в листопаді 2025 року).
- Запланований агрегат: Weed-It із шириною захвату 24,4 м.
- Призначення: обприскування літніх бур’янів одразу після збирання врожаю, рух «позаду» збиральної техніки.
- Структура ґрунтів у господарстві: ~70% жовтий піщаний рівнинний масив, ~30% червоний суглинок.
- Ціль програми вапнування: pH ≥ 6 у верхніх 500 мм.
- Вапнування на піщаних ділянках під меліорацію: до 6 т/га протягом 6 років.
- Спейдинг: старт у 2017 році; орієнтовна вартість — близько $66/га; масштабування — приблизно 2 500 га на рік протягом 2 років.
- Урожайність зернових (зі слів фермера): середнє за 6 років у 2013 році — 2,4 т/га; поточний сезон, за оцінкою, може перевищити 3,5 т/га.
- Сочевиця: у 2023 році в умовах дуже сухого сезону — 1,5 т/га (зі слів фермера); у 2025 році посів на 40 га на двох типах ґрунтів — у середньому близько 1,2 т/га на важчих ґрунтах і близько 2,3 т/га на піщаних.
У матеріалі Global Agriculture Brady Green пояснює, що спейдинг у їхніх умовах виявився привабливішим за оранку плугом із відвалом через літні опади: роботи можна починати раніше, і це не потребує залучення додаткової повної бригади та великого трактора в період, коли увага має бути зосереджена на сівбі.
«Gap year» як управлінське рішення після циклону
Циклон Seroja вийшов на узбережжя трохи північніше Джералдтона у квітні 2021 року як сильний тропічний циклон 3 категорії з вітрами до 150 км/год. За словами фермера, стихія знищила два силоси по 1 100 т і три будівлі, серед яких майстерня, житло для персоналу та склад добрив. Водночас у сезон випало понад 400 мм опадів, що, як зазначено в матеріалі, зрештою забезпечило прибутковий рік.
Після двох великих сезонів, на тлі зростання витрат на ресурси та планів із відновлення й розширення інфраструктури, у 2023 році господарство свідомо пішло на «gap year»: засіяли лише половину площ. У публікації це рішення пояснюють пізнім стартом сезону, високими витратами, ознаками зниження потенціалу врожайності та накопиченою втомою команди. Такий підхід, за словами Brady Green, дав змогу уважніше подивитися на стан полів і помітити «підступаючі» проблеми з бур’янами; люпин у той рік не сіяли, оскільки він показав слабкий результат.
Перегляд сівозміни: де може «зайти» сочевиця
Базова ціль — зберегти сівозміну пшениця/канола/пшениця/люпин на більшості типів ґрунтів, але паралельно перевірити, де в цій схемі може працювати сочевиця. Інтерес до культури, як зазначено, формувався під час багаторічних випробувань, які проводили на базі господарства разом із Yuna Farm Improvement Group та Департаментом первинних галузей і регіонального розвитку Західної Австралії. У довготривалому досліді сочевиця в 2023–2024 роках, за словами фермера, була найрезультативнішою серед бобових.
У публікації також наголошується на економічному мотиві: люпин, який довго був опорою сівозміни, на думку Brady Green, уже «недостатньо прибутковий», а дорожча бобова культура потрібна, щоб частково компенсувати високі витрати на виробництво. Водночас він підкреслює, що сочевиця відрізняється як за агрономією, так і за логістикою.
Окремий практичний момент — інфраструктура та збут. У матеріалі зазначено, що CBH Group у 2025 році вперше прийняла сочевицю до Metro Grain Centre у Квінані. Водночас Brady Green очікує, що для керування термінами та доступом до ринку виробникам може знадобитися інвестувати у власні потужності зберігання на фермі. Також він припускає, що найближчими роками фермери експериментуватимуть із сочевицею, але культура має «довести свою цінність» перед ширшим впровадженням.
Для агровиробників цей кейс показовий одразу в кількох площинах: автоматизація післяжнивних операцій (зокрема контролю бур’янів), системна робота з ґрунтом через вапнування та механічну меліорацію, а також пошук більш маржинальних культур у сівозміні за умов високих витрат і обмежень логістики.