Фото: із відкритих джерел
Французький парламент підтримав екстрений аграрний законопроєкт, який відкриває можливість для ANSES дозволяти використання ацетаміприду та флупірадіфурону лише за визначених умов. Рішення підсвітило напругу між національними обмеженнями пестицидів і дозволами на рівні ЄС, а також питання наявності дієвих альтернатив для фермерів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
1 вересня 2026 року у Парижі Франція повідомила про ухвалення екстреного аграрного законопроєкту, який дозволяє умовне застосування двох інсектицидних діючих речовин — ацетаміприду та флупірадіфурону. За даними Global Agriculture, документ пройшов голосування у Національних зборах із результатом 296 голосів «за» проти 224 «проти».
Закон надає французькому агентству з безпеки харчових продуктів, довкілля та охорони праці ANSES повноваження авторизувати ці діючі речовини за конкретних умов — у сільськогосподарських ситуаціях, які визначаються як такі, що «стикаються із серйозними труднощами».
Що саме змінює ухвалений механізм
У матеріалі наголошується: йдеться не про «повернення до рутинного використання», а про створення регуляторного механізму, який дозволяє реагувати на окремі випадки. Такий підхід, за логікою авторів, може працювати як «запобіжний клапан» — можливість для регулятора тимчасово відступити від жорсткіших обмежень, не скасовуючи їх повністю.
Водночас у публікації зазначається і про ризик прецеденту: якщо раніше обмежені діючі речовини повертаються в обіг під виняткові обставини, з часом може зростати тиск на ширше або частіше застосування. Тому ключовим питанням стає те, наскільки «екстрені» дозволи залишатимуться справді винятковими.
Чому дискусія загострилася саме навколо інсектицидів
Франція традиційно дотримувалася більш обмежувального підходу до пестицидів, ніж мінімальні вимоги на рівні ЄС — з міркувань біорізноманіття, захисту здоров’я людей і довкілля. Однак, як підкреслює Global Agriculture, політично складно утримувати жорсткі обмеження, коли фермери не мають ефективних альтернатив.
Це особливо помітно в сегменті інсектицидів: агровиробників одночасно закликають зменшувати залежність від «традиційних» засобів захисту, але при цьому очікують збереження врожайності, якості продукції та конкурентоспроможності на європейських і міжнародних ринках.
Європейський вимір: дозволи ЄС і національні обмеження
Окремий блок дискусії стосується співвідношення між дозволами на рівні ЄС і національними обмеженнями. Якщо діюча речовина авторизована в ЄС, але заборонена або суттєво обмежена в окремій країні-члені, фермери в цій країні можуть опинятися в іншому «захисному» середовищі, ніж конкуренти в межах спільного ринку. У матеріалі це описано як занепокоєння щодо конкурентоспроможності та «регуляторної асиметрії».
Водночас автори нагадують: сам факт схвалення на рівні ЄС не означає, що всі держави-члени мають застосовувати ідентичну політику в кожній ситуації — національні органи зберігають важливі повноваження щодо практик використання пестицидів.
Що це означає для агровиробників і що буде далі
За оцінкою Global Agriculture, тепер ключове — як саме ANSES застосовуватиме рамку. Від цього залежатиме довіра до підходу: значення матимуть культури, на які поширюватимуться дозволи, які обставини визнаватимуться «достатньо серйозними», а також умови застосування, вимоги до моніторингу та наявність альтернативних рішень у захисті рослин.
У публікації також підкреслюється ширший висновок для європейської стратегії скорочення пестицидів: обмеження діючих речовин мають супроводжуватися тим, що їх реально замінює. Серед напрямів, які згадуються, — біологічний контроль, інтегрований захист рослин, стійкі сорти, технології точного внесення та «нове покоління» продуктів захисту, а також вимога, щоб альтернативи були не лише формально доступними, а й економічно та технічно придатними для фермерів.