Фото: із відкритих джерел
За дуже високої засміченості лисохвостом польовим і на тлі гербіцидної резистентності на 20-гектарному полі за чотири роки змогли зменшити кількість рослин до менш ніж 10 на квадратний метр. Ключовим елементом підходу стало «випереджене» насіннєве ложе.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Лисохвіст польовий (Ackerfuchsschwanz) за щільності близько 3 500 рослин/м² ставить під сумнів не лише врожайність, а й саму можливість ведення рільництва на конкретній площі. Додатковим ускладненням є гербіцидні резистентності: у таких умовах навіть перевірені діючі речовини можуть майже не давати результату.
У матеріалі описано практичний приклад із 20-гектарного поля, де попри «екстремальний старт» за чотири роки вдалося знизити засміченість до менш ніж 10 рослин/м².
Що спрацювало
Вирішальним фактором автори називають «випереджене» насіннєве ложе (підготовлене завчасно). У фокусі — саме час проведення ґрунтообробітку, який у таких ситуаціях може стати одним із найсильніших важелів у боротьбі з резистентними злаковими бур’янами.
Що це означає для господарств
- За наявності резистентності ставка лише на хімію може бути недостатньою — у прикладі ключову роль відіграла зміна технологічного прийому, пов’язаного з підготовкою ґрунту.
- Результат у вигляді зниження засміченості до одиничних рослин на квадратний метр показує, що навіть за критичного рівня лисохвоста польового можливі суттєві зрушення, якщо працювати з таймінгом операцій.
Чи можна повторити для інших злакових бур’янів
У матеріалі також порушується питання, чи вдасться повторити подібний ефект у випадку райграсу (Weidelgras), однак деталей щодо результатів для цієї культури/бур’яну в наведеному фрагменті немає.