Фото: із відкритих джерел
Французька Plantik Biosciences і нідерландська Hudson River Biotechnology оголосили про продовження співпраці у сфері редагування геному — цього разу для підвищення стійкості полуниці до спеки. За повідомленням, валідаційні випробування відредагованого матеріалу вже тривають.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Дві європейські агробіотехнологічні компанії — Plantik Biosciences (Франція) та Hudson River Biotechnology (Нідерланди) — 28 вересня оголосили про розширення партнерства з редагування геному: після роботи з томатом вони переходять до полуниці. Заявлена мета нового проєкту — підвищення жаростійкості на тлі частіших екстремальних температур у ключових регіонах вирощування. Про оголошення першими повідомили AgFunderNews; за даними матеріалу, валідаційні випробування відредагованого полуничного матеріалу вже розпочато.
У центрі підходу — робота не з білок-кодуючими генами, а з так званим «темним геномом»: значною частиною ДНК, яка не кодує білки напряму, але регулює, коли, де і з якою інтенсивністю вмикаються сусідні гени. У Plantik зазначають, що замість пошуку «одного гена» для вимкнення або вставки платформа компанії має знаходити невеликі зміни в регуляторних ділянках, які коригують наявні ознаки рослини без внесення чужорідної ДНК.
Як розподілені ролі в партнерстві
За описом у публікації, компанії поєднують дві частини процесу:
- ATLANTIS (Plantik) — платформа машинного навчання для пошуку цільових регуляторних ділянок ДНК («target discovery») у «темному геномі».
- BioMaas (Hudson River Biotechnology) — платформа для виконання редагувань у тканинах культури з використанням transgene-free методів, тобто без інтеграції генетичного матеріалу іншого виду; у фінальній рослині, за описом, залишаються лише змінені варіанти власної послідовності ДНК.
Від томата до полуниці: що відомо про попередній результат
Полуничний проєкт, як зазначається, спирається на попередню співпрацю компаній, у межах якої було отримано лінію томата з підвищеною стійкістю до спеки. За даними компаній, на розробку пішло близько 12 місяців — у порівнянні з типовими 5–8 роками, які, за їхніми словами, може займати традиційна селекція для введення та стабілізації подібної ознаки. Також стверджується, що відредагований томат у польових/наближених до реальних умов випробуваннях демонстрував краще збереження врожайності за високих температур.
Чому саме полуниця
У матеріалі підкреслюється, що полуниця має іншу селекційну специфіку, ніж томат: комерційні сорти — це високовартісні плодоносні рослини, які зазвичай розмножують клонально, а не насінням. Тепловий стрес під час цвітіння та зав’язування плодів може різко знижувати як урожайність, так і якість ягід. Як приклади регіонів, де проблема проявлялася в останні спекотні сезони, згадуються Каліфорнія та південна Європа.
Співзасновниця та CEO Plantik Ін Шао (Ying Shao) назвала жаростійкість «must-have trait» для багатьох культур у світі на тлі частіших екстремальних хвиль спеки.
Регуляторний контекст і значення для ринку
Описаний підхід — редагування регуляторної ДНК без внесення чужорідних генів — у публікації подано як частину ширшого зсуву в рослинній біотехнології. Зазначається, що регулятори в низці ринків, зокрема в ЄС та Індії, почали інакше підходити до оцінки таких «precision-bred» або gene-edited культур порівняно з класичними трансгенними ГМ-культурами, оскільки у фінальному продукті немає вставленого гена іншого виду. У матеріалі наголошується, що ця різниця може впливати на швидкість виходу нових сортів на ринок.
Фінансові умови розширеної співпраці та джерела фінансування полуничного напряму компанії не розкривали. Також у публікації зазначено, що керівники Hudson River Biotechnology акцентували: після визначення цілі редагування складних регуляторних ділянок можна виконувати за місяці, а «вузьким місцем» у таких проєктах дедалі частіше стає саме етап пошуку цілей — те, що має прискорювати ATLANTIS.
Що це може означати для виробників
Для ягідного бізнесу ключовий практичний інтерес у таких розробках — потенційне розширення «вікна» цвітіння та зав’язування плодів у спекотні періоди і зниження ризиків втрати якості. Водночас у матеріалі йдеться лише про те, що валідаційні випробування в полуниці вже тривають; конкретні показники (урожайність, якість, температурні пороги) для полуничного матеріалу не наводяться.