Тривале весняне похолодання негативно позначилося на льотній діяльності бджіл, процесі запилення плодово-ягідних культур та обсягах медозбору. У прохолодну погоду бджоли менше вилітають із вуликів, повільніше розвиваються та пізніше починають приносити нектар і пилок, пише agronews.ua.
Про це розповіли на підприємстві у Міжліссі, що на Вінниччині, де тримають пасіку. Поки говорити, яким буде сезон меду, зарано, розповів пасічник Віталій Магаляс.
За його словами, через низькі температури у березні та квітні розвиток бджолиних сімей сповільнився. Вилітати з вуликів бджоли почали лише кілька днів тому.
«Коли бджоли розвиваються, то носять нектар. Воно все виділяється від 18 градусів тепла. Якщо немає свіжого приносу пилку — вони розвиваються слабше. Слава Богу, що не голодували — були запаси», — розповів Віталій Магаляс.
За його словами, на медозбір насамперед впливає погода. Бджоли, за його словами, морозу не бояться. Найбільші ризики для них — нестача корму та сирість. На медозбір впливає і цвітіння рослин. Якщо цвіт підмерз, то бджолам немає з чого нести нектар. Прогнозувати, яким буде сезон меду, пасічник поки не береться. Він сказав, що точніше буде видно після цвітіння ріпаку.
«Бджільництво — це така штука, шо тут прогнозів ніяких не зробиш. Починає ріпак цвісти — бджоли не так багато, щоб носити. Коли відцвіло — відкрив вулик і дивишся: є мед чи нема. Тоді точний прогноз. Початок червня десь. 10 червня. Залежить від погоди — як почало розвиватись», – каже бджоляр.
Весняного меду зазвичай найменше, розповів пасічник. Раніше, за його словами, мед могли качати кілька разів за сезон: після цвітіння садів, акації, липи, ріпаку та соняшнику. Нині качають два-три рази: після ріпаку та соняшнику, іноді гречки.
За хороших умов після ріпаку з одного вулика можна отримати близько 15 кілограмів меду. Але цьогоріч на медозбір впливають і холод, і вітер: «20 років тому люди по 4 рази качали мед. Після садів травневий мед був. Зараз в основному двічі: після ріпаку і після соняшника».
Бджіл на цьому підприємстві утримують не лише заради меду. Основне їхнє завдання — запилення саду, розповів директор підприємства Ігор Грицак. Тут займаються садівництвом останні 40 років і розводять ще й пасіку.
«Наше підприємство завжди займалося садівництвом. Раніше в нас ще полуниця була. І бджоли — це невіддільна частина садівничих господарств. Це перші запильники, які потрібні для того, щоб був урожай. Минулих 5 років погода дуже помінялася. Дуже холодні, невизначені зими, коливання температур. Це дуже негативно впливає на бджоли, але в нас таких проблем немає. Ми пасіку завжди тримаємо на рівні 50-60 сімей», — розповів Ігор Грицак.
Якщо під час цвітіння температура низька, медоносні бджоли літають гірше, тому на підприємстві почали використовувати ще й осмій — поодиноких бджіл, які можуть запилювати сад за нижчої температури.