Проблема стійкості бур’янів до гербіцидів в Україні недооцінена, але вона існує. Її вже помічають аграрії, розповів Олександр Мигловець, керівником департаменту агротехнологій Ukravit, в інтерв’ю SuperAgronom.com.
В Україні питанням явища резистентності й занесення даних до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) займається академік, завідувач відділу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Віктор Швартау. Від України в базу внесено вже п’ять видів бур’янів, зокрема амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.
«Ми проводили власні дослідження, опитували аграріїв, які продукти вони використовували останні 5 років. Виявили, що 75-80% гербіцидного захисту побудовано на ALS-інгібіторах. Передусім тому, що гектарна вартість їх застосування відносно дешева, і вони загалом працювали. Але, на жаль, це спричинило виникнення резистентності бур’янів, — каже фахівець.
Постійне застосування в сівозміні ALS-інгібіторів призвело до того, що з’явилися біотипи, проти яких необхідно будувати окрему стратегію і тактику для їх контролю в інших культурах.
Наприклад, якщо куряче просо чи мишій у посівах кукурудзи вже набули стійкості до ALS-інгібіторів на основі нікосульфурону, римсульфурону чи форамсульфурону, про застосування цих діючих речовин доведеться повністю забути. І переходити на діючі речовини, що мають інші механізми дії та зможуть контролювати ці біотипи.
Наразі всі фахівці зійшлись на думці: якщо на полі наявні резистентні бур’яни, то незалежно від культури у схеми захисту необхідно вводити базові гербіциди (там, де можна їх використовувати). Це дає змогу стримувати чисельність резистентних біотипів на одиниці площі.