Фото: із відкритих джерел
Мексиканський сектор лохини входить у 2026 рік із фокусом не на нарощуванні обсягів, а на якості, простежуваності, сталості та диверсифікації ринків. В асоціації Aneberries прогнозують виробництво 90 тис. тонн, з яких близько 75 тис. тонн планують експортувати.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Мексиканська галузь вирощування лохини підходить до 2026 року зі зміною пріоритетів: замість акценту на валових обсягах виробники та експортери дедалі більше орієнтуються на якість, простежуваність, сталі практики та розширення географії збуту. Про це розповів генеральний директор Aneberries (об’єднує ключових виробників і експортерів ягід у Мексиці) Хуан Хосе Флорес Гарсія.
За його словами, поточний сезон пройшов під впливом незвично теплої зими. Це в окремих регіонах змістило графік виробництва на більш ранні строки та додало технічних викликів під час збирання і післязбиральної доробки.
«Використовуючи технології, моніторинг, агрономічні стратегії та сталі практики, сектор підвищує здатність адаптуватися й зберігати твердість, якість прибуття та конкурентоспроможність мексиканських ягід», — зазначив Флорес Гарсія.
Прогноз на 2026 рік і ключові регіони
В Aneberries прогнозують загальне виробництво лохини у 2026 році на рівні 90 тис. тонн, з яких близько 75 тис. тонн планують спрямувати на експорт. Основними регіонами вирощування залишаються Мічоакан, Халіско, Нижня Каліфорнія, Гуанахуато та Сіналоа, хоча минулого сезону площі під культурою, за оцінкою асоціації, дещо скоротилися.
Ринки збуту: США — базовий напрям, Європа й Азія — цільові ніші
США залишаються головним ринком для мексиканської лохини — через географічну близькість, весняне «вікно» та здатність мексиканського сектору постачати продукцію високої якості. Водночас асоціація повідомляє, що активніше придивляється до нових напрямів.
«Європа та Азія відкривають стратегічні можливості для мексиканської лохини в преміальних сегментах, особливо для ягід, відомих якістю, твердістю, смаком, безпечністю, простежуваністю та післязбиральною стійкістю», — сказав Флорес Гарсія.
Окремо він згадав, що нова торгова угода з Європейським Союзом, на його думку, може допомогти Мексиці посилити позиції на ринку.
Зміна сортів і «нова генетика»
Серед помітних змін у секторі — поступова заміна традиційних типів, зокрема Biloxi, на нові генетики та клубні сорти. В Aneberries пояснюють це прагненням отримати кращі товарні та споживчі характеристики: більшу твердість, кращий смак, довший термін зберігання та менше відмов у пунктах призначення. За словами Флореса Гарсії, ринкові та споживчі вподобання дедалі більше зосереджені на стані ягоди та «досвіді споживання», а нова генетика має також зменшувати втрати й підвищувати ефективність використання ресурсів.
Він також відзначив інвестиції сектору в сортові дослідження — за участі дослідників і спеціалізованих розсадників, що, за оцінкою асоціації, допомогло виразніше відокремити мексиканське походження на тлі інших виробничих баз.
Тиск витрат і конкуренція: на що відповідає галузь
Серед факторів, які ускладнюють роботу виробників, у матеріалі названо зростання логістичних і трудових витрат, кліматичну мінливість, дефіцит робочої сили та посилення конкуренції з боку інших країн походження. Відповіддю сектору, за словами представника Aneberries, є підвищення продуктивності та ефективності, а також збільшення «цінності на кілограм» експортованої продукції.
У другій половині 2026 року, як зазначається, увага буде зосереджена на плануванні наступних сезонів: уточненні виробничих графіків, посиленні комерційних програм і прискоренні прогресу в якості та простежуваності.