У прифронтовому селі Хотімля на півночі Харківщині, попри обстріли, відключення світла та брак кадрів, розвиває виробництво сирів молочна ферма “Пані Юпітер”. Після деокупації села у 2022 році тут досі відновлюють поголів’я — кількість корів тоді зменшилася на понад третину. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
На фермі “Пані Юпітер” зараз працює 20 людей — це вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Після звільнення Хотімлі українськими Силами оборони у вересні 2022 року тут почали відновлювати роботу: збільшили поголів’я корів, засіяли поля, розширили виробництво, розповіла Суспільному власниця ферми Наталія Коваль.
“Це був великий виклик для мене — утримати поголів’я, яке може дати молоко. Ми утримували, намагалися лікувати. Вони вже справніші, набирають вагу. Зараз дивимося, що дають з молоком — вони не дуже потужні”, — каже Коваль.
До повномасштабної війни на фермі тримали 700 корів, після окупації залишалося 500. Наразі поголів’я збільшили до 620 тварин, кількість продовжують нарощувати.
“Зараз народжують корівки, які народилися у 2022 році. Мама не отримала гідної годівлі, необхідних ветпрепаратів. Якщо вага теляти була близько 50 кг, то зараз приводять 35-40 кілограмів. Вони ростуть і дають нам можливість сподіватися, що все буде добре”, — розповіла власниця ферми.
Головною проблемою, з якою нині стикається виробництво — нестача працівників, каже Наталія Коваль. Трактористи, слюсарі, електрики, бухгалтери — таких спеціалістів нині потребують на фермі.
“Ми перебуваємо в тому регіоні, звідки люди виїжджають. Якщо до нас приїжджають переселенці, які виїхали з Вовчанська та сіл навколо, вони також не сприймають Хотімлю, як постійне місце проживання. Оговтуються, приходять до тями та шукають більш безпечне місце. Хлопців взагалі ми не можемо знайти. Жінок — тим більше. Щоб хтось приїхав ближче до лінії розмежування — це складно знайти. Ми розв’язуємо питання місцевими силами, ми знову навчаємо людей. В основному заохочуємо пенсіонерів”, — говорить власниця ферми.
Через брак кадрів працівники обіймають по кілька посад. Сама керівниця бізнесу вчиться їздити на тракторі — каже, не вистачає трактористів. Навчає її Сергій Кузьменко. Він — пенсіонер, але лишається працювати.
“Душа болить, як то кажуть. А без нас буде хто робити, як не старики. Сіємо, корми заготовлюємо, все, що треба, робимо. Тюкуємо, косимо”, — розповів працівник ферми.
Опанувати нові обов’язки, щоб допомогти фермі, довелося і Наталії Зотовій. Раніше вона була головною бухгалтеркою, тепер робить сир та працює продавчинею.
“Мені приємно, що всі сприймають ферму, як власну справу. Вони не приходять, щоб відзначитися й піти. Ми живемо однією родиною. У нас близько 20 людей працюють. Серед них чотири пенсіонери-чоловіки, а решта — жінки”, — розповіла керівниця Наталія Коваль.
На фермі вже підготувалися до зими: заготовили кукурудзу, солому, сіно.
Власниця ферми каже, про переїзд в інше, більш безпечне місце, поки не думає, бо наразі не має грошей, щоб відбудувати комплекс в іншому місці.
“Нас тримає те, що ми вклали сюди. Вкладаємо душу, звісно, але й вкладаємо матеріальні витрати. Основна вартість корівника як будови — це забетонована поверхня. Її перенести неможливо. Неможливо перенести будівлю силосних ям. Зерносховище не можемо перенести, тому що вони не дуже гарно розбираються”, — розповіла Наталія Коваль.
В асортименті ферми у Хотімлі — сири з чорнилами каракатиці, трюфелем, вином або червоним перцем.
58
Перегляди: 55
AgroNews