На Миколаївщині розвивають ягідно-овочеве господарство

Ви зараз переглядаєте На Миколаївщині розвивають ягідно-овочеве господарство

На Миколаївщині у селі Калинівка гул роботи людей та техніки у полі та звуки сирени звучать в унісон. Саме тут, у перші роки повномасштабної війни, у 2023 році з’явилося ФГ «Кущі», пише agronews.ua.

Однак плани та амбіції гучніші за сирени. 325 гектарів землі, контейнерна лохина, овочі, редька, нові плантації. Це все лише доводить: український Південь не просто тримається — він диктує нові правила аграрної гри.

Коли більшість інвесторів зважували ризики, ФГ «Кущі» у 2023 році зайшло в поля. Починали із закладки лохинових плантацій. Сьогодні площа господарства вражає — це вже 325 гектарів, де крім ягід, вирощують баштанні культури, кукурудзу, різні сорти редьки, весь «борщовий набір»: картоплю, буряк, моркву, капусту. До того ж щороку експериментують із різними культурами, не зупиняючись на чомусь одному.

Відстань до зони бойових дій — лише 55 кілометрів. Але про релокацію мова не йде.

«Не думали про переїзд, ми вже побудували господарство, тут у нас багато чого є на місці. Закладені сади, нові землі, в які ми вклали багато зусиль, їх “вичухали”, тому нікуди не збираємося», — каже керуючим господарством Олександр Тігров.

Це рішення — не лише про бізнес, а й про відповідальність за вкладені ресурси і розвиток регіону, який після втрати частини Херсонщини відчув дефіцит овочевої продукції.

Команда активно переймає досвід інших виробників. Консультації отримують як у великих господарств, так і у профільних агрономів. Обрізка, живлення, технології — усе адаптують під власні умови, поступово формуючи власну систему вирощування.

Головна ягідна культура ФГ «Кущів» — 2,7 гектара лохини сорту Дюк. Вирощування обрали за допомогою контейнерної технології у відкритому ґрунті. Чому? Бо, по-перше, це захист від шкідників: кротів та личинок хруща. По-друге, це питання економіки та агрохімії. Використання якісного латвійського торфу в обмеженому об’ємі горщика дозволяє раціональніше контролювати рівень pH та економити на дорогому субстраті.

«У горщику торф не розкислюється так швидко, як у ґрунті, і його менший об’єм потрібен. Це раціональніше використання паш (pH). Ну і на випадок, якщо треба перемістити плантацію — горщик взяв та й перевіз, а з ґрунтом вже нічого не зробиш», — пояснює Олександр Тігров.

До слова, 2026-й має стати знаковим для лохинових плантацій ФГ «Кущі». Минулого сезону фермери видаляли цвіт для формування куща, а вже цього року очікують перший повноцінний урожай. І на цьому не зупиняються, адже у планах — розширення площ лохини, а також експерименти з жимолостю та суницею садовою.

До агробізнесу Олександр Тігров ставиться з часткою здорового гумору. На запитання, що б він порадив початківцям, жартує: «Краще хай йдуть в інші місця». Але одразу серйознішає: успіх можливий всюди, де є технологія і розуміння ринку.

«На всіх культурах можна заробляти, але у нас ринок не ти формуєш, а він сам — залежно від того, скільки фермерів що насадили. На півдні ризики дуже великі, тому якщо є полив — можна думати про будь-яку культуру. Якщо нема — треба дуже добре зважувати», — підсумовує керуючий ФГ.

AgroNews

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь