Фото: із відкритих джерел
Міжнародна група дослідників з’ясувала генетичну основу утворення γ-лактонів — летких сполук, що дають полуниці солодкі, фруктові ноти. Ключову роль у підвищенні рівня цих ароматичних компонентів пов’язують із геном FaECH.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Смак і аромат полуниці залишаються одним із головних чинників споживчих уподобань, однак у багатьох сучасних сортів частина характерного аромату втрачена. У новому спільному дослідженні, яке співочолили науковці Університету Флориди та IHSM La Mayora (UMA-CSIC), вивчали генетичні механізми утворення γ-лактонів — групи летких сполук, що формують солодкі, фруктові ноти в ароматі полуниці.
Для пошуку генів, пов’язаних із накопиченням цих сполук, автори поєднали кілька підходів: genome-wide association studies (GWAS), транскриптомний аналіз і функціональні тести. Дослідження охопило як культурну полуницю (Fragaria × ananassa), так і дику (Fragaria vesca).
Що саме виявили
Серед ключових результатів — ідентифікація раніше нехарактеризованого гена FaECH, який, за даними роботи, відіграє центральну роль у підвищенні рівня γ-лактонів. Функціональну перевірку виконали за допомогою тестів із транзиторною експресією: вони підтвердили, що цей ген безпосередньо регулює накопичення важливих ароматичних сполук.
Також у дикої полуниці визначили споріднений ген FvECH-like і валідовали його участь у синтезі γ-лактонів. Автори підкреслюють, що це вказує як на збережені, так і на видоспецифічні генетичні механізми, які керують формуванням цих ароматичних компонентів у культурних і диких видів.
Практичне значення для селекції
Окрім опису генетичної основи, дослідження повідомляє про нові молекулярні маркери, які можуть бути використані в селекційних програмах для відбору рослин із покращеним смаком і ароматом. Результати опубліковані в журналі New Phytologist.
Для виробників і розсадників такі дані можуть бути корисними насамперед у контексті селекції та добору матеріалу, орієнтованого на відновлення або посилення ароматичного профілю ягід, який часто «розмивається» в процесі відбору за іншими господарсько цінними ознаками.