Податковий контроль в Україні базується на ризик-орієнтованому підході, а не на масованих перевірках. Це частина Національної стратегії доходів до 2030 рік. Тобто перевіряють не всіх, а тих, у кого система бачить реальні ризики, пише agronews.ua.
Сучасна податкова служба не аналізує одну накладну чи декларацію, а дивиться бізнес та його поведінку в динаміці, порівнює з подібними бізнесами у цій галузі, шукає аномалії тощо.
Система, яку ДПС впроваджує відповідно до Нацстратегії – 2030, оцінює:
- податкову віддачу;
- стабільну та регулярну звітність;
- структуру витрат;
- мережу контрагентів;
- фінансову логіку операцій;
- історію спорів і перевірок.
У 2026 році податківці запланували провести 4 558 перевірок. Це приблизно на 7% менше, ніж у 2025 році. Найчастіше перевірятимуть:
- юросіб – 3 284 перевірки;
- ФОПів – 1 016 перевірок;
- роботодавців щодо зарплатних податків (ПДФО, ВЗ, ЄСВ) – 258 перевірок.
Платники, які входять до «Клубу білого бізнесу», до плану перевірок не потрапляють.
Більшість перевірок ФОПів у 2026 році припадає на підприємців із доходом до 20 мільйонів гривень (це приблизно 670 осіб). Водночас на ФОПів з доходом від 20 до 100 мільйонів гривень очікується 285 перевірок, а понад 100 мільйонів гривень – 61.
Найбільше уваги приділено бізнесам з великими оборотами та низькими податками:
- промисловість;
- енергетика і паливо;
- торгівля та азартні ігри;
- логістика і транспорт.
Серед регіонів із найбільшою кількістю перевірок лідирують:
- Київ – 770;
- Дніпропетровська область – 370;
- Київщина – 279;
- Львівщина – 262;
- Одещина – 246.
Включення до плану не означає автоматичне підтвердження порушень, а відсутність – не виключає можливості потрапити до перевірки пізніше, бо план коригують двічі на рік. Ті, хто покращить звітність та сплату податків, можуть бути виключені з плану перевірок, а платники з помітними ризиками – додані.
Після закриття ФОП податкова служба перевіряє, чи всі правила були дотримані, та чи не залишилося боргів у підприємця. Перевірку можуть провести у межах трьох років (1 095 днів). Строки залежать від конкретної історії фізичних осіб-підприємців. Водночас термін зберігання документів при ліквідації – не менше 5 років.
