Фото: із відкритих джерел
Індійські садівники дедалі частіше стикаються з втратами через хвилі спеки, зливи поза сезоном, град, сильний вітер і тривалі посухи. Найбільше це б’є по цвітінню, зав’язуванню плодів, якості та врожайності манго й яблук у період південно-західного мусону.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Виробники фруктів в Індії повідомляють про зростання виробничих ризиків через мінливість погоди: хвилі спеки, нетипові для сезону опади, град, вітрові явища та подовжені сухі періоди ускладнюють ведення садівництва. У звіті, на який посилається FreshPlaza, зазначається, що дедалі більш «рвані» погодні патерни під час південно-західного мусону впливають на цвітіння, зав’язь, якість плодів і підсумкові врожаї манго та яблук.
Надмірні опади у фазах цвітіння та формування зав’язі можуть порушувати запилення і знижувати здатність дерев формувати плоди. Висока вологість і надлишок вологи також підвищують ризики ураження шкідниками та хворобами. Інтенсивні дощі у поєднанні з вітром і градом, за даними звіту, призводять до осипання плодів і механічних пошкоджень.
Хвороби та якість плодів: що фіксують у садах
У мангових садах у вологі мусонні періоди частіше проявляються антракноз і борошниста роса. В яблуневих насадженнях гімалайського регіону виробники також відзначають збої, пов’язані з нерегулярними опадами та коливаннями температур, зокрема зростання випадків парші яблуні та плодових гнилей.
Окремо у звіті підкреслюється вплив надлишкових опадів і перезволоження ґрунту: підтоплення знижує ефективність роботи кореневої системи та засвоєння елементів живлення. Водночас тривалі «вікна» без дощів створюють додатковий водний стрес. Погодні стреси відбиваються на забарвленні, солодкості, лежкості та товарності плодів. Дефіцит вологи може підвищувати ризик розтріскування плодів і грибних інфекцій, що зменшує потенціал зберігання.
Рекомендації зі зниження ризиків у садах
Автори звіту нагадують, що садівництво залишається ресурсомістким напрямом і потребує витрат на зрошення, обрізування, живлення, робочу силу та захист рослин. Серед технологій, які можуть підтримати більш ефективне управління садами та зниження витрат, названо мікрозрошення, фертигацію та рішення на основі штучного інтелекту.
Для зменшення тиску хвороб у звіті рекомендують посилювати гігієну саду та профілактичні заходи. Як орієнтир пропонується підхід «Come Clean and Go Clean». Серед практичних кроків — огорожа садів із контрольованими точками входу, використання сертифікованого посадкового матеріалу, вирізання уражених гілок, прибирання опалого листя та рослинних решток після сезону.
В яблуневих садах управління листяною підстилкою (спалювання, закопування або обробка 5% розчином сечовини) у звіті розглядають як спосіб знизити прояви парші та плямистостей на 50–60%.
Також радять збалансоване живлення та контрольоване зрошення для підвищення стійкості до стресів. Зокрема, у звіті застерігають від високих норм азоту у вологі періоди через підвищення сприйнятливості до хвороб. Для утримання вологи під час сухих відрізків рекомендують краплинне зрошення та мульчування.
Захист від шкідників: акцент на інтегрованих підходах
У частині захисту рослин звіт виділяє інтегрований захист, зокрема використання феромонів і семіохімікатів для контролю плодової мухи в манго. Серед інших підходів згадуються програми обробок на основі ЕПШ (економічного порогу шкодочинності), біологічні засоби, біостимулянти, мінеральні олії та покращення дренажу в садах.
У підсумку автори звіту зазначають, що кліматостійке садівництво в Індії дедалі більше залежатиме від погодозалежних систем агроконсультування, кліматостійких сортів, зрошувальних технологій і стратегій захисту культур.