Фото: із відкритих джерел
На десяти комерційних плантаціях макадамії в провінції Лімпопо (ПАР) вчені зафіксували нижчий рівень пошкодження горіхів комахами там, де активні кажани та поруч зберігаються ділянки природної рослинності. Ефект оцінювали, зокрема, через експерименти з «виключенням» птахів і кажанів із доступу до плодів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Польові спостереження на десяти інтенсивно керованих плантаціях макадамії в провінції Лімпопо (Південна Африка) показали, що кажани, а також близькість до ділянок природної (некультивованої) рослинності можуть помітно зменшувати пошкодження горіхів комахами. Дослідження очолила д-р Міна Андерс (Department of Functional Agrobiodiversity and Agroecology, University of Göttingen, Німеччина); роботу опублікували в журналі Agriculture, Ecosystems and Environment і додатково висвітлили через реліз EurekAlert від 3 вересня 2026 року.
Автори нагадують, що макадамія — високовартісна горіхова культура, а в ПАР її виробництво та експорт зростають. Водночас, як і багато садових культур, макадамія вразлива до комплексу шкідників, які пошкоджують оболонку та ядро, через що виробники традиційно значною мірою спираються на інсектицидні обробки. На цьому тлі команда перевірила, наскільки «природні вороги» шкідників у ландшафті можуть давати вимірюваний ефект саме в макадамієвих садах.
Як порівнювали край саду та його центр
Дослідники порівнювали пошкодження та активність дикої фауни на краях садів (ближче до природної рослинності) і в центральних частинах тих самих плантацій (далі від некультивованих біотопів). Для фіксації присутності тварин поєднували візуальні та аудіоспостереження: за прямими спостереженнями задокументували 111 видів птахів, а 16 видів кажанів ідентифікували за допомогою запису ехолокації — ультразвукових сигналів, які кажани використовують для орієнтації та полювання вночі.
Експеримент із «виключенням» птахів і кажанів
Щоб відокремити сам внесок птахів і кажанів у контроль шкідників від простого факту їхньої присутності, команда провела виключні досліди. На вибрані гілки або дерева встановлювали дрібносітчасті сітки, які фізично блокували доступ птахів і кажанів до горіхів, але не перешкоджали комахам. Далі порівнювали рівень пошкодження на «закритих» гілках із сусідніми незахищеними.
Різниця виявилася суттєвою: на гілках, де птахів і кажанів не допускали до плодів, частка пошкоджених комахами горіхів становила 10,7%, тоді як на відкритих для природних хижаків — 6,2%. Автори інтерпретують це як приблизно 70% зростання пошкоджень за відсутності доступу птахів і кажанів до кормової бази в саду.
За детальнішим аналізом, активність кажанів мала чіткий прямий статистичний зв’язок зі зниженням пошкоджень, тоді як чисельність птахів сама по собі не демонструвала значущого прямого зв’язку. У роботі припускають, що кажани можуть відігравати ключову роль у пригніченні шкідників, полюючи на метеликів та інших нічних комах, личинки яких пошкоджують горіхи.
Роль ландшафту: частка природних біотопів
Окремо дослідники оцінили, як навколишній ландшафт впливає на ефект. За їхніми даними, врожайність і користь від природного контролю шкідників були найсильнішими, коли природні, некультивовані біотопи становили близько 60% навколишнього ландшафту. Це підкреслює, що «послуга» біоконтролю з боку кажанів і птахів залежить від того, чи зберігаються поруч придатні оселища — лісові фрагменти, чагарники або необроблювані польові узбіччя.
Що це може означати для управління садами
Автори подають результати як практичні орієнтири для планування та ведення макадамієвих садів, а не як заклик відмовлятися від інших інструментів захисту. Ключова теза — природні ділянки навколо або всередині плантацій варто розглядати як функціональну частину агросистеми, оскільки вони підтримують популяції кажанів і птахів, які забезпечують вимірюваний внесок у зниження пошкоджень. У прикладних рішеннях це може означати збереження або відновлення живоплотів, фрагментів лісу чи прибережних буферів біля кварталів саду та врахування збереження оселищ під час закладання нових насаджень — потенційно зі зменшенням залежності від інсектицидних обробок і пов’язаних із ними витрат та питань щодо залишків.