Фото: із відкритих джерел
Після жнив проблема резистентних бур’янів може зникати з поля зору, але насіннєвий запас у ґрунті залишається і швидко дає про себе знати. У таких ситуаціях ключовими стають поєднання агротехнічних, механічних і хімічних підходів, а не ставка на один препарат.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Після збирання врожаю резистентні бур’яни легко «випадають» з уваги, однак насіннєвий банк у ґрунті нікуди не зникає — і вже за кілька тижнів сходи знову стають помітними. Тому планування стратегії контролю варто починати одразу після жнив, а не чекати на осінню сівбу.
Які види найчастіше пов’язують із гербіцидною резистентністю
За даними огляду agrarheute, проблема гербіцидної резистентності поширюється й дедалі частіше робить хімічний контроль малоефективним. Серед видів, які найчастіше згадують як уражені резистентністю, — лисохвіст польовий (Ackerfuchsschwanz), мітлиця звичайна (Gemeiner Windhalm), райграси (Weidelgräser), а також низка дводольних бур’янів.
Агротехнічні рішення: «гігієна поля» та конкуренція культури
- Різноманітна сівозміна: чергування озимих і ярих культур, а також широколистих і злакових, щоб «зламати» біологію проростання бур’янів.
- Пізніші строки сівби: зміщення сівби озимих дає змогу дочекатися першої хвилі сходів бур’янів і знищити її механічно або хімічно до висіву.
- Конкурентоздатні посіви: дещо підвищити норму висіву; надто широкі міжряддя, навпаки, можуть погіршувати ситуацію. Також рекомендують використовувати більш швидкорослі сорти, які швидше затінюють ґрунт.
Обробіток ґрунту: плуг і «фальшиве» насіннєве ложе
- Використання плуга: цілеспрямоване загортання насіння бур’янів у глибші шари. У матеріалі зазначено, що лисохвіст польовий майже не проростає з глибини понад 5 см. Водночас підкреслюється: це радше «закопує» проблему, ніж остаточно її вирішує.
- Фальшиве (випереджальне) насіннєве ложе: мілкий обробіток одразу після жнив стимулює проростання насіння бур’янів; після появи сходів їх знищують перед основною сівбою механічно, не втручаючись у ґрунт повторно «глибоко».
Хімічна складова: як зменшити ризик подальшої селекції резистентності
- Чергування механізмів дії: послідовно змінювати різні механізми, не застосовувати роками поспіль один і той самий діючий компонент (у прикладі згадуються ALS-інгібітори).
- Бакові суміші: комбінувати класи діючих речовин, щоб «підхоплювати» стійкі біотипи партнерним компонентом.
- Повні норми внесення: за високого ризику резистентності не занижувати дозу, оскільки малі норми, за логікою матеріалу, сприяють відбору «повзучої» (метаболічної) резистентності.
- Акцент на осінні обробки: частіше «вимикати» злакові бур’яни восени, зокрема із застосуванням ґрунтових (до-/передсходових) рішень, щоб зменшити навантаження на типові післясходові гербіциди навесні.
Механічний контроль: коли «залізо» стає частиною стратегії
- Боронування та міжрядний обробіток: інтегрувати у систему механічні методи — у матеріалі наголошено, що до «заліза» резистентність не формується.
- Своєчасне скошування або видалення осередків: бур’янові «гнізда» прибирати до достигання насіння (скошуванням або вручну), щоб не поповнювати насіннєвий запас у ґрунті.
Для господарств це означає, що за підтвердженої або підозрюваної резистентності лисохвоста польового ставка лише на гербіцид зазвичай не спрацьовує. Практичний ефект дає поєднання сівозміни, корекції строків сівби, прийомів обробітку ґрунту, продуманої хімічної схеми та механічного контролю, спрямованих на зменшення насіннєвого банку в полі.