Фото: із відкритих джерел
Фальсифікована продукція, порушення вимог до безпечності та якості, а також відсутність документів про походження товару потребують системних рішень на рівні держави та бізнесу. На цьому наголосив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук під час профільної пресконференції.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Фальсифікована продукція, порушення вимог до безпечності та якості, відсутність документів про походження товару — проблеми, які потребують не лише оперативного реагування, а й системних рішень на рівні держави та бізнесу.
На цьому наголосив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук під час пресконференції «Чесні правила для молочного ринку: спільні кроки держави та бізнесу», організованої Об’єднанням «Спілка молочних підприємств України».
Захід об’єднав представників Держпродспоживслужби, Об’єднання «Спілка молочних підприємств України», Верховної Ради України та молочного бізнесу. Серед ключових питань — протидія обігу фальсифікованої продукції, державний контроль, робота лабораторій, експлуатаційні дозволи та ветеринарний прикордонний контроль продукції тваринного походження.
Однією з основних тем стали результати кампанії Спілки молочних підприємств України з дослідження зразків молочної продукції, яка проводилася у декілька етапів.
На ринку «Столичний» у жовтні 2025 року відібрали 4 зразки вершкового масла та 4 зразки вершкового сиру. Серед встановлених невідповідностей — прострочені терміни придатності, відсутність назви виробника та адреси виробничих потужностей, порушення вимог до маркування.
У березні 2026 року було відібрано 9 зразків твердого сиру та 7 зразків вершкового масла. Результати досліджень засвідчили:
- 7 із 9 зразків сиру виявилися фальсифікованими;
- 5 із 7 зразків масла — фальсифікованими;
- у 5 зразках сиру та 4 зразках масла виявлено підвищений вміст транс-ізомерів жирних кислот;
- у 4 зразках масла — бактерії групи кишкової палички.
Серпневі відбори знову виявили проблеми: близько двох третин дослідженої в межах цих відборів продукції не відповідали окремим показникам безпечності та якості та/або встановленим вимогам.
Зокрема, на Волинській оптовій базі серед 8 зразків вершкового масла виявили три зразки з ознаками контрафакту та п’ять — із простроченими термінами придатності. Відібраний продукт під назвою «сметана» виявився молоковмісним сметанним продуктом.
«Ці результати не дають підстав оцінювати весь молочний ринок України. Але вони чітко показують, де є ризики і на що держава повинна реагувати. Під час позапланових перевірок виявлено ще одна важлива проблема — відсутність простежуваності. У низці випадків у продавців були відсутні документи, за якими можна встановити походження товару. Тобто неможливо підтвердити, хто виробив продукцію, від кого її отримав продавець та яким шляхом вона потрапила до місця реалізації», — наголосив Сергій Ткачук.
Одним із важливих кроків стало відновлення можливостей для проведення позапланових заходів державного контролю, і відповідні зміни у 2026 році розширили можливості реагування органів державного контролю на звернення щодо можливих порушень.
Змінюються і правила маркування. З 1 жовтня 2026 року втрачають чинність окремі спрощення, які діяли в умовах воєнного стану та стосувалися маркування харчових продуктів і кормів.
Водночас залишаються питання, які потребують подальшого законодавчого врегулювання. Серед пропозицій, озвучених представниками молочного ринку, — закріплення на законодавчому рівні понять «фальсифікація» та «продуктове шахрайство», визначення видів фальсифікації, посилення відповідальності за продуктове шахрайство та імпорту молочної продукції як гуманітарна допомога на кордоні, а також удосконалення механізмів щодо експлуатаційних дозволів підприємств, які фактично припинили виробничу діяльність.
У Держпродспоживслужбі повідомили, що продовжуватимуть взаємодію з профільними асоціаціями, виробниками та іншими органами державної влади для вдосконалення механізмів державного контролю та протидії обігу фальсифікованої продукції.