Українські фермери часто не здогадуються, що їхні щоденні інновації та вдосконалення можуть стати об’єктами інтелектуальної власності та джерелом додаткового доходу. Детальний огляд того, що саме можна запатентувати в агросекторі, надав Олексій Дехтяренко під час вебінару для фермерів, організованого Всеукраїнським конгресом фермерів.
«Які є види інтелектуальної власності? Для чого ми це розповідаємо? Для того, щоб ви зрозуміли, де саме ви можете знайти ту нішу, яка надасть вам можливість комерціалізації тих усіх процесів, бо, можливо, ви навіть і не здогадуєтеся про те, що от саме цей процес, яким ви займаєтеся, може мати якусь економічну вигоду для вас», – пояснив експерт учасникам вебінару.
Перший і один з найважливіших напрямків – це сорти рослин. «Виходить відповідно наша держава, наші селекційні, фермерські господарства на абсолютно інший якісний рівень», – зазначив спікер. Він нагадав, що є закон 1994 року про захист сортів рослин, згідно з яким після проведення кваліфікаційної експертизи та реєстрації у відповідному реєстрі сорти рослин діють протягом 30 років для звичайних культур.
«Там 30 років, але ви маєте можливість ще на п’ять років відповідно собі продовжити», – додав Олексій Дехтяренко. Для дерев і чагарників охорона триває 35 років. Після цього сорт стає суспільним надбанням. До цієї категорії також входять селекційні лінії, гібриди з унікальними ознаками.
Наступний вид інтелектуальної власності в агросекторі – агротехнології. «Це є системи обробки, захисту рослин, зрошення, точного землеробства», – пояснив експерт. Він підкреслив, що межі досконалості немає, і на практиці, проводячи відповідні обробки ґрунтів, фермери мають можливість шляхом поєднання певних хімічних компонентів вийти на речовину або методику, яка після патентування та отримання відповідної назви може бути зареєстрована у відповідних реєстрах.
Спікер вебінару звернув увагу на сучасні технології: «Ви знаєте, що зараз дуже активно використовуються дронні технології, технології обробки землі і вспахування через GPS-навігацію, внесення добрив відповідно в земельній ділянці». Все це може бути зареєстровано в Національному офісі з питань інтелектуальної власності.
До об’єктів патентування також належать технічні рішення: «пристрої, плуги, вузли, модифікації, які вами впроваджуються», – перерахував Олексій Дехтяренко. Він навів приклад зі своєї практики про людину з фармацевтичної сфери, яка успішно запатентувала плуг власної конструкції.
Експерт також назвав дослідні зразки та ноу-хау, які полягають у результатах обробки полів, експериментальних розробках, нових технологічних параметрах і алгоритмах. «Все це може відповідно бути монетизоване і в подальшому використане в вашій діяльності», – підсумував він.
Проте є й обмеження. «Що не може патентуватися? Це біологічні процеси відтворення. Вони прямо виключені з об’єктів патентування», – попередив спікер вебінару. Також не можна патентувати способи лікування людини, природні біологічні матеріали, створені природою, наукові теорії, математичні методи, правила господарської діяльності як такі, комп’ютерні програми та форми подання інформації.
«Наприклад, на ті самі сорти рослин через 30 років вони стають суспільним надбанням, і вже будь-хто може використовувати той чи інший вид продукції. І єдине, що залишиться по авторству – це, можливо, назва у відповідному сорті, як, наприклад, Семеренко – загальновідомий сорт яблук, по якому можемо дізнатися, хто був автором винаходу того сорту рослин», – завершив огляд Олексій Дехтяренко.