Американський стартап Robigo повідомив, що його раунд Series A очолив фонд Leaps by Bayer за участі Illumina Ventures та інших інвесторів. Компанія планує прискорити вихід на ринок США з інженерними мікробними біопестицидами проти грибних хвороб сої та нішевих культур і розширити пайплайн для інших ґрунтових патогенів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
17 вересня 2026 року американський стартап Robigo оголосив про залучення інвестицій у раунді Series A, який очолив Leaps by Bayer; серед учасників також згадано Illumina Ventures та інших. У компанії зазначають, що кошти спрямують на запуск у США інженерних мікробних біопестицидів проти грибних хвороб у сої та спеціалізованих (specialty) культурах, а також на розширення розробок для контролю додаткових ґрунтових хвороб у польових (broadacre) культурах.
Як працює підхід Robigo
Robigo поєднує РНК-інтерференцію (RNAi), редагування генів CRISPR, машинне навчання та синтетичну біологію. За описом компанії, вона «вбудовує» молекули RNAi у природні мікроорганізми, щоб ті доставляли генетичні інструкції до цільових патогенів і пригнічували їхні життєво важливі гени. Ідея полягає в тому, що після одноразового внесення на початку сезону інженерні мікроорганізми самовідтворюються та тривалий час продукують і вивільняють діючі речовини безпосередньо там, де це потрібно рослині, забезпечуючи захист протягом сезону без зміни звичних практик у господарстві (за твердженням Robigo).
Окремо компанія повідомляє про технологію «стекінгу» RNAi — поєднання кількох молекул RNAi в одному мікроорганізмі, що, за задумом, має розширювати спектр хвороб, які може контролювати один продукт.
Платформа ARGO та скорочення циклу розробки
Підхід Robigo базується на платформі ARGO™, яка поєднує синтетичну біологію з власним обчислювальним процесом дизайну. Компанія заявляє, що використовує машинне навчання та data science для проєктування RNAi-молекул, які є ефективними проти цільових хвороб і водночас безпечними для людини та довкілля. ARGO™, за даними Robigo, дозволяє «програмувати» діючі речовини та відкривати нові механізми дії через пригнічення генів, критичних для патогенів.
Також Robigo стверджує, що платформа стискає типовий для індустрії цикл розробки (3–5 років) до менш ніж 20 місяців — від комп’ютерного дизайну та мікробної інженерії до валідації кандидатів і польових випробувань.
Цільові хвороби та заявлені результати
Засновниця та CEO Robigo д-р Andee Wallace заявила, що одноразове ранньосезонне внесення може «перевести» ситуацію від повної втрати поля до врожаю понад 90% головок салату (за словами спікерки).
Інший продукт компанія спрямовує проти Sudden Death Syndrome (SDS) у сої. У матеріалі зазначено, що ця хвороба, за повідомленнями, коштує виробникам сої у США до 500 млн доларів щороку, а наявні ефективні рішення залишаються дорогими та обмеженими. Robigo стверджує, що її інженерні мікроорганізми можуть відповідати ефективності провідних хімічних пестицидів за половини вартості, забезпечувати сезонний захист урожайності та зберігати корисні організми в полі (заява компанії).
Фінансування та плани комерціалізації
У вересні 2025 року Robigo отримала 1,25 млн доларів фінансування NSF Phase II SBIR для просування інженерного мікробного рішення проти SDS у сої. У компанії пояснюють, що грант має підтримати доведення комерційно придатних штамів до виробників, підтвердження результативності у багатосезонних польових випробуваннях і масштабування виробництва. Також зазначено, що в серпні 2026 року Robigo оголосила про додатковий грант InnovateMass на 350 тис. доларів від Massachusetts Clean Energy Center (MassCEC) для більших за масштабом польових випробувань.
За інформацією з матеріалу, рішення Robigo проти SDS у сої компанія націлює на запуск у 2028 році. Другий продукт — проти «топової» грибної хвороби, що уражає салат і ягоди, — націлений на запуск у 2029 році; у матеріалі також зазначено, що в дослідах він «утричі» підвищував урожайність порівняно з необробленим контролем (як подано в джерелі).
Безпека та регуляторний підхід
Окремий блок у матеріалі присвячено питанню безпеки RNAi. За словами Andee Wallace, Robigo застосовує власний алгоритм машинного навчання для дизайну RNA-молекул, які пригнічують гени, критичні для патогенів, але відсутні або достатньо відмінні у людини, запилювачів та інших нецільових видів. Далі ці результати, як зазначено, перевіряють лабораторними тестами на нецільових організмах як частину загальної оцінки безпеки для людини та довкілля.
Щодо регуляторної стратегії компанія повідомляє, що від початку обрала підхід, який спирається на «добре охарактеризовані» мікроорганізми та «добре вивчені» біоактивні речовини, поєднані через цільові геномні редагування. У Robigo вважають, що це дозволяє регуляторам спиратися на наявні прецеденти та потенційно скорочує шлях до комерціалізації порівняно з підходами, що передбачають принципово нові організми або «payload».
Що це може означати для господарств
Якщо заявлена модель «одноразового раннього внесення» та сезонної дії підтвердиться у польових умовах і пройде регуляторні процедури, такі рішення можуть бути цікавими для виробників культур, де потрібен тривалий контроль ґрунтових і грибних хвороб та де повторні обробки є дорогими або складними. Водночас у матеріалі підкреслюється, що ключовими залишаються польова валідація та регуляторне схвалення в найближчі роки.