Технологією вирощування машу та зеленої сочевиці поділилось господарство на Київщині

Ви зараз переглядаєте Технологією вирощування машу та зеленої сочевиці поділилось господарство на Київщині

У TVK Seed Agrocompany майже половину з 1500 га оброблюваної землі відведено під бобові культури (а саме 700 га). З них основні площі під соєю, а також 220 га під горохом. При цьому господарство наразі досліджує технолоії та перспективи вирощування таких нішевих культур, як сочевиця та маш (боби мунг).

Про це у коментарі для SuperAgronom.com розповів керівник господарства Володимир Топалов — під час Всеукраїнського Дня Поля «Формула прибутку», організованого спільно з ГС «Українська бобово-соєва асоціація» (УБСА).

За його словами, маш перспективний і як експортна культура (зокрема він займає своє місце у традиційному харчуванні в Середній, Південно-Східній Азії, в Індії тощо), а також має шанси набути певного поширення в білковому харчуванні в Україні.

Відвідувачам Дня поля були продемонстровані демо-ділянки, на яких посіяно по одному сорту машу та сочевиці зеленої. Технології на обох ділянках застосовувались схожі.

Сіяли культури 23 травня, з міжряддям 25 см. При цьому сочевицю посіяно з густото. 2,2 млн/га, маш — 500 тис./га. Насіння оброблене протруйником Вайбранс RFC 112,5 FS у нормі 1 л/т, а також інокулянтами Різолайн (2,5 л/т) та Різосейв (0,5 л/т). Плюс біостимулятор Вітазим (1 л/т) та органічне добриво Леанум (2 л/т).

Для обох культур застосували ґрунтову гербіцидну схему, внісши Дуал Голд (1 л/га), Гезагард (3 л/га) з ад’юваном Роубек (0,4 л/га). Зареєстрованих страхових гербіцидів для того ж машу поки що немає, але такої ґрунтової схеми цілком достатньо, щоб тримати посіви чистими.

Як зауважив Володимир Топалов, маш цікавий ще й тим, що, на відміну від квасолі, немає загрози його пошкодження брухусом (квасолевою зернівкою), осікльки цей шкідник його «не їсть».

Збирати сочевицю планують на початку вересня, розраховують на урожайність 1,5-1,7 т/га. Маш збиратимуть в середині вересня. За підсумками дослідів прийматимуть рішення щодо того, чи варто відводити під ці культури вже промислові площі, чи продовжити їх досліджувати в умовах Київщини.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

 

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

superagronom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь