Фото: із відкритих джерел
У Південній Європі зростає площа тепличного виробництва, а разом із цим — інтерес до технологій керування мікрокліматом без обов’язкового переходу на повну автоматизацію. Експерти відзначають, що першим кроком для багатьох господарств стають сенсори, хмарний моніторинг і системи підтримки рішень.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Тепличне виробництво в країнах Південної Європи продовжує розширюватися: виробники шукають більшої стабільності врожаїв на тлі мінливіших погодних умов. Водночас значна частина нових теплиць у регіоні залишається відносно «низькотехнологічною», але попит на інструменти керування мікрокліматом поступово зростає — насамперед на сенсори та цифрові системи моніторингу, які можуть підвищувати керованість процесів без встановлення повноцінних клімат-комп’ютерів.
За словами Джанмарко Россі (Europrogress), тепличні технології поширюються на регіони та виробничі напрями, де раніше захищене ґрунтове вирощування було менш типовим. Він пов’язує це з тим, що зміни клімату ускладнюють виробництво у відкритому ґрунті, а теплиці дають більше «страхування» навіть без прагнення до повного клімат-контролю.
Пасивний клімат-контроль домінує, але бракує експертизи
Естебан Баеса (Future Farms) наголошує: для Середземноморського регіону виклик полягає вже не лише в інфраструктурі, а й у знаннях. За його оцінкою, більшість теплиць в Іспанії та Італії досі спираються переважно на пасивні методи керування кліматом — природну вентиляцію, затінення, а подекуди обмежене туманоутворення або опалення. На відміну від більш оснащених теплиць Північної Європи, у Південній Європі відчувається дефіцит практичної експертизи щодо того, як оптимізувати мікроклімат під конкретні культури та умови виробництва.
Він також зазначає, що в регіоні є сильні фахівці з іригації, фертигації та інтегрованого захисту рослин, однак компетенції саме з клімат-менеджменту розвивалися повільніше.
Сенсори як «перший крок» до керованого мікроклімату
Замість швидкого переходу до складних клімат-комп’ютерів виробники дедалі частіше починають із сенсорів та цифрового моніторингу. Як пояснює Естебан Баеса, можливість «побачити» параметри мікроклімату в теплиці стає базою для подальшого керування.
«Виробники зараз встановлюють сенсори — те, чого багато господарств просто не мали раніше. Можливість візуалізувати клімат у теплиці — перший крок до того, щоб ним керувати», — зазначає Естебан Баеса.
За його словами, бездротові IoT-сенсори, хмарний моніторинг і системи підтримки рішень допомагають ухвалювати операційні рішення — зокрема щодо часу поливу, налаштувань вентиляції та інших дій з управління виробництвом. Він додає, що в Нідерландах багато виробників уже використовують ШІ для підтримки клімат-контролю, тоді як у Середземномор’ї ринок перебуває на більш ранній стадії — коли сенсори та DSS (decision-support systems) допомагають зрозуміти, що відбувається всередині теплиці, перед переходом до глибшої автоматизації.
Джанмарко Россі підтверджує, що Europrogress також розробляє рішення на основі сенсорів для теплиць із нижчим рівнем оснащення. На його думку, багатьом господарствам не потрібен повноцінний клімат-комп’ютер, але потрібні практичні інструменти, які підказують, які дії та коли варто виконувати — особливо в умовах зростання витрат на ресурси.
Кадровий фактор виходить на перший план
Попри те, що ціни на енергію та добрива залишаються важливими, обидва спікери називають найбільшим обмеженням саме робочу силу. Естебан Баеса говорить, що за моделей із відносно невисокими інвестиціями та операційними витратами саме праця стає ключовою загрозою для прибутковості: виробникам дедалі складніше знаходити надійних працівників, які залишаються на весь виробничий цикл.
Джанмарко Россі додає, що витрати на працю можуть становити близько половини загальних витрат тепличного господарства, а дефіцит людей, готових працювати в теплицях, впливає і на інвестиційні рішення щодо розширення площ.
«Коли ми покращуємо мікроклімат у теплиці, ми покращуємо не лише умови для культури. Ми також покращуємо робоче середовище. Кілька градусів нижче всередині теплиці можуть суттєво вплинути на комфорт і продуктивність працівників», — зазначає Джанмарко Россі.
Для агровиробників це означає, що цифровий моніторинг і базові інструменти підтримки рішень можуть стати практичним «входом» у клімат-менеджмент: без різкого стрибка до повної автоматизації, але з можливістю точніше керувати поливом, вентиляцією та іншими операціями, а також покращувати умови праці в теплиці.