Туреччина активізує пошук альтернативних каналів імпорту азотних і фосфатних добрив, а також аміаку. Причиною стали перебої з постачанням із регіону Перської затоки. Країна розраховує на спеціальні домовленості щодо доступу до імпорту в умовах експортних обмежень і квот на окремі види продукції. Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.

Згідно з матеріалом, Туреччина має намір пом’якшити дефіцит азотних і фосфатних добрив та аміаку шляхом розширення доступу до імпорту після порушення поставок із Перської затоки. Відповідні кроки передбачені меморандумом між міністерствами сільського господарства Туреччини та РФ. Документ передбачає спеціальні умови для Туреччини в межах експортних обмежень на азотні й фосфатні добрива та аміак. Мета заходів — допомогти закрити попит на добрива, зокрема у весняний період, коли їх використання в агровиробництві зростає.

Що сталося з постачанням

За даними публікації, імпорт карбаміду (сечовини), аміаку та сірки з регіону Перської затоки зупинився після закриття Ормузької протоки на тлі війни за участі Ірану, яка, як зазначено, почалася 28 лютого 2026 року. Після цього в березні РФ запровадила обмеження та квоти на експорт частини добрив.

Виробництво в Туреччині та залежність від сировини

Туреччина має річну виробничу потужність із випуску добрив понад 8 млн тонн, однак залишається залежною від імпорту ключових видів сировини. У матеріалі перелічено, що йдеться про аміак, фосфорну кислоту, фосфатну руду, калій і сірку, які постачаються з регіону Перської затоки, Середземноморського басейну та РФ.

У країні працюють сім великих виробників добрив, які оперують 17 виробничими майданчиками. Через залежність від імпортної сировини підприємства завантажені на 60–70% і виробляють 4,5–5 млн тонн добрив на рік.

Споживання та імпорт

Щороку в турецькому сільському господарстві використовується близько 7 млн тонн добрив, а решта потреби покривається імпортом.

Експорт: залежність від цінової кон’юнктури

У матеріалі зазначається, що Туреччина зазвичай не є великим експортером добрив, однак у періоди різкого зростання світових цін може ставати конкурентною з країнами-виробниками. У такі періоди експорт добрив із Туреччини, за наведеними оцінками, сягає 500 тис. – 1 млн тонн на рік. Також вказано, що збільшення постачання добрив із РФ може створити умови для зростання турецького експорту.

Ключові показники

agrarii-razom