Фото: із відкритих джерел
ADOPT-проєкт у Великій Британії перевіряє, чи можна спрямовувати надлишки відновлюваної електроенергії на додаткове освітлення в тепличному виробництві. Перші весняні випробування показали приріст біомаси салату на 24%.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
У Великій Британії в межах фінансованого програмою ADOPT випробування досліджують, чи здатні надлишки відновлюваної електроенергії допомогти збільшити виробництво продуктів харчування. Перші результати називають обнадійливими: під час весняних тестів додаткове освітлення забезпечило 24% приріст біомаси салату.
Суть підходу — зробити садівничі та тепличні господарства «гнучкими» споживачами електроенергії: брати більше потужності в ті періоди, коли відновлювана генерація висока, але мережа не може повністю її використати. У разі успіху це може перетворювати енергію, яку інакше довелося б обмежувати, на додатковий обсяг вирощеної продукції.
Чому виникла ідея
Як зазначається в матеріалі, проєкт з’явився як відповідь на зростаючу невідповідність між виробництвом «зеленої» електроенергії та попитом, а також на обмеження, які накладає вартість енергії на можливості нарощувати виробництво.
«Часом Велика Британія генерує більше відновлюваної електроенергії, ніж може використати мережа. Замість обмеження генерації ми досліджуємо, чи можна частину надлишкової енергії перенаправити на продуктивне використання в сільському господарстві», — сказав Генрі Бірт, фасилітатор проєкту та технічний керівник.
«Питання, на яке ми намагаємося відповісти, — чи можуть виробники використати ці періоди надлишкової відновлюваної генерації, щоб збільшити виробництво культур настільки, аби модель була комерційно життєздатною», — додав він.
Що це може означати для виробників
Якщо модель підтвердить комерційну доцільність, тепличні господарства потенційно зможуть планувати досвічування під періоди надлишкової генерації, підвищуючи вихід продукції без постійного збільшення енергоспоживання в пікові години. Водночас у проєкті наголошують, що ключове завдання — перевірити, чи достатній приріст виробництва для економічної окупності такого підходу.
