Фото: із відкритих джерел
У нідерландській провінції Фрисландія частина господарств цілеспрямовано підтоплює пасовища та сінокоси, намагаючись зменшити шкоду від мишей на тлі посухи та втрат від гусей.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
У Фрисландії (Нідерланди) фермери одночасно стикаються з трьома проблемами на луках: масовим розмноженням мишей, посухою та пошкодженнями від гусей. Щоб обмежити втрати на травостої, деякі господарства застосовують кероване підтоплення ділянок, повідомляє профільне видання NIEUWE OOGST (за матеріалами agrarheute).
Молочний фермер Гаррі Крамер із Коуфурдерігге використовує підтоплення як регулярний елемент роботи. Він обробляє 63 га (луки та кукурудза) і утримує 135 молочних корів. Наприкінці листопада минулого року він почав поетапно затоплювати окремі площі.
Спочатку ефект був помітним: навесні заселення мишами вдалося значною мірою взяти під контроль. Однак згодом гризуни знову почали мігрувати з вищих польдерних дамб у низинні угіддя, і на полях Крамера знову побільшало нір та підземних ходів.
Три фактори тиску на кормовиробництво
Окрім мишей, господарства відчувають наслідки посухи та пошкодження від гусей. У поєднанні це б’є по заготівлі основних кормів. Крамер уже провів чотири укоси, але четвертий дав низький урожай. За його оцінкою, цього року власних кормів із угідь буде недостатньо, і дефіцит планують перекривати залишками минулорічних запасів.
Вода є, але дії потрібно узгоджувати
Попри посушливі умови, у Фрисландії наразі є достатньо води. За інформацією водного управління провінції Wetterskip Fryslân, воду з озера Ейсселмер і надалі можна подавати у фрисландську водну систему, а звідти — у польдери. Водночас через зростання попиту фермерів про заплановані поливи та підтоплення просять повідомляти заздалегідь.
Чому підтоплення працює проти мишей
Як пояснює Йоганнес ван Стрален (BoerenNatuur Westergo), особливо потерпають торф’яні ґрунти та глинисті ґрунти поверх торфу. Він також звертає увагу, що інтервали між «мишачими роками» скорочуються: якщо раніше великі спалахи траплялися приблизно раз на 4–5 років, то тепер — у ритмі 3–4 років. Серед ключових чинників він називає триваліші посушливі періоди.
Водночас волога, за його словами, є дієвим інструментом проти гризунів: миші уникають перезволожених ґрунтів. Саме тому фермери вдаються до підтоплення луків навіть улітку, щоб «витіснити» шкідника з угідь.
Екологічний ефект: більше здобичі для хижаків
Матеріал також відзначає непрямий вплив мишачої навали на дику фауну. Польові миші є важливою здобиччю для багатьох хижаків — зокрема лисиць і хижих птахів. Коли мишей багато, пташенят лугових птахів, за спостереженнями, рідше поїдають. Ван Стрален зазначає, що цього року бачить порівняно багато молодих птахів, які стали на крило.
Водночас тривала посуха може погіршувати стан ґрунтового життя і, відповідно, кормову базу для лугових птахів. Тому підтоплення розглядають не лише як захід проти мишей, а й як спосіб поліпшити умови на угіддях.