Фото: із відкритих джерел
На Greentech Amsterdam виробники та розробники технологій для тепличної гідропоніки наголосили: підвищення врожайності листових культур дедалі більше впирається не лише в світло, а у водопідготовку, стабільність параметрів розчину та керування кореневою зоною.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Успішність сучасного виробництва листових культур у гідропоніці починається з проєктування тепличного комплексу: закладених наперед потужностей зі світла, охолодження, подачі CO₂ та систем водоочищення. Про це під час виступу на Greentech Amsterdam говорили директор із вирощування Haven Greens Домінік ДіМуччі та Джек Фармер із LettUs Grow, обговорюючи технічні чинники, що визначають продуктивність у високотехнологічних тепличних системах.
За словами ДіМуччі, досвід експлуатації автоматизованих мобільних жолобних систем у Північній Америці показує, що саме інфраструктурні рішення в теплиці напряму конвертуються у врожайність. У Haven Greens інвестиції в досвічування, охолоджувальну інфраструктуру та водопідготовку, за його словами, дозволили наблизитися до рівня близько 140 кг/м² на рік, а ціль у 150 кг/м² він назвав досяжною.
«Ми виходили на пік майже 140 кілограмів з квадратного метра. Я цілком бачу 150 як досяжну ціль», — зазначив Домінік ДіМуччі.
Якість води та коренева зона — “вузьке місце” продуктивності
Хоча в дискусіях про врожайність часто домінує тема освітлення, обидва спікери неодноразово поверталися до того, що лімітуючими факторами стають якість води та керування кореневою зоною. ДіМуччі підкреслив, що для «максимального навантаження» на рослину важливі саме якість і хімія води.
У Haven Greens, за його словами, це означає поєднання механічної фільтрації, УФ-стерилізації, ін’єкції розчиненого кисню та розширеного моніторингу води. Окремо він наголосив, що зі зростанням рівнів досвічування та «продуктивності» рослин мають змінюватися й стратегії поливу — зокрема частота зрошення та підхід до менеджменту кореневої зони.
«Ми вчимося, що можна просто продовжувати “тиснути” (з частотою поливу та керуванням кореневою зоною). Але якщо вода не насичена киснем, якщо якість води не висока, якщо немає CO₂ — ви не зможете натиснути на газ», — пояснив Домінік ДіМуччі.
Джек Фармер також акцентував на водному менеджменті, зазначивши, що на ранніх етапах розробок команда надто зосереджувалася на параметрах середовища, недооцінюючи стабільність повітря та якість і температуру води. Як приклад він навів стабілізацію температури води, яка, за його словами, могла б дати суттєво кращі результати.
Аеропоніка для шпинату: акцент на кисні та стійкості коренів
Фармер представив напрацювання LettUs Grow на аеропонній платформі rolling bench, де ультразвукові атомайзери формують навколо коренів кисневмісний аерозоль. Він пояснив, що киснева ємність повітря приблизно у 900 разів вища, ніж у води, а сама система поєднує аеропонний і гідропонний розвиток коренів та використовується як платформа для вивчення проблем здоров’я кореневої системи у шпинаті.
За даними LettUs Grow, у безперервних випробуваннях технологія забезпечила понад 65 кг/м²/рік у виробництві шпинату — рівень, який багато виробників вважають порогом комерційної життєздатності. Фармер пов’язує потенційну користь підходу з керуванням типовими викликами шпинату: кореневими ексудатами, кисневим стресом і тиском Pythium.
Економіка та операційна дисципліна
Окремо спікери торкнулися стану індустрії: на їхню думку, сектор може пройти через подальшу консолідацію, а ключовим показником для виробників залишається не лише врожайність, а й собівартість. ДіМуччі наголосив, що високі цифри продуктивності мають сенс лише в прив’язці до вартості виробництва.
Для практики це означає, що «операційна досконалість» у гідропоніці листових культур дедалі частіше зводиться до системного балансу: достатні інженерні потужності теплиці, контроль якості води (включно з киснем і температурою), стабільна робота кореневої зони та економічна доцільність кожного кроку.