Фото: із відкритих джерел
На тлі прогнозів про високу ймовірність нижчих за норму опадів під час мусону Хариф-2026 в індійському штаті Махараштра ICRISAT і партнери представили план завчасних дій для зниження ризиків у дощозалежних регіонах.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
В індійському штаті Махараштра, де значна частина виробництва залежить від мусонних дощів, готуються до потенційних збоїв сезону Хариф-2026 на тлі Ель-Ніньйо. За повідомленням Global Agriculture, прогнози вказують на високу ймовірність опадів нижче норми, що може ускладнити старт посівної, підвищити ризики дефіциту вологи та знизити врожайність, особливо в дощозалежних районах, які й без того чутливі до кліматичної мінливості.
Щоб підтримати фермерів напередодні сівби, ICRISAT разом із партнерами оприлюднив «Anticipatory Action and Response Plan for Maharashtra» — план завчасних дій і реагування. Документ презентували 19 травня 2026 року під час технічної консультації та воркшопу для стейкхолдерів в Індійському інституті тропічної метеорології (IITM) у місті Пуна.
У консультації брали участь представники IITM, Метеорологічного департаменту Індії (IMD), ICAR–CRIDA, ILRI, аграрних університетів штату, центрів AICRPAM, проєкту PoCRA 2.0, департаменту сільського господарства та інших установ.
«Кліматичні ризики стають дедалі складнішими для дрібних фермерів, і потрібно переходити від реактивних відповідей до завчасних дій», — заявив генеральний директор ICRISAT Хіманшу Патхак.
За його словами, план демонструє, як кліматичну науку, системи дорадництва з використанням ШІ та інституційні партнерства можна поєднати для своєчасних і прив’язаних до конкретної локації рішень для фермерів і дорадчих служб.
Що пропонує план
У матеріалі зазначено, що документ є швидкою відповіддю на виклики, пов’язані з «сильним Ель-Ніньйо». План містить оцінки ризиків на рівні блоків по всій Махараштрі та рекомендує віддавати пріоритет стійким і короткостиглим системам вирощування замість високовитратних і водомістких культур, особливо в посушливих зонах.
Серед культур, які в плані названі більш надійними за умов прогнозованих опадів нижче норми, — просоподібні (зокрема jowar і bajra), а також зернобобові (tur, gram, moong) і кормові культури.
Окремий акцент зроблено на практичних заходах зниження ризиків: передпосівна підготовка насіння (seed priming), мульчування, мікрозрошення, використання rain guns для захисного поливу, створення кормових банків і кліматично обґрунтовані поради щодо строків сівби.
Де ризики найвищі
За даними публікації, план ідентифікує 181 «високовразливий» блок у Махараштрі на основі аналізу попередніх посушливих років, пов’язаних з Ель-Ніньйо. У документі наголошується, що втрати виробництва в такі роки значною мірою зумовлені скороченням посівних площ і проблемами зі сходами через нерівномірні опади.
«Цінність кліматичної інформації — в її ефективному використанні особами, які ухвалюють рішення, та громадами», — зазначив директор IITM Сур’ячандра Рао.
Він підкреслив важливість поєднання сезонних прогнозів і погодної інформації з плануванням готовності в агросекторі, щоб забезпечити «правильну інформацію в правильний час і на місцевому рівні».
Роль цифрових дорадчих інструментів і координації
Принципал-науковець ICRISAT Шаландер Кумар пояснив, що план розроблено в межах проєкту «AI-powered Context-Specific Agromet Advisory Services for Climate-Resilient Agriculture at Scale» і він має посилити кліматично обґрунтоване ухвалення рішень за допомогою Intelligent Systems Advisory Tool (iSAT). Платформа інтегрує сезонні прогнози, погодні дані та контекстні агрономічні знання для формування локалізованих рекомендацій для фермерів і дорадчих служб.
Також у матеріалі наведено позицію науковця IITM та асоційованого керівника Monsoon Mission Анупама Хазри: окрім планування посівів, звіт підкреслює потребу посилювати кормову безпеку, готовність тваринництва, страхування врожаю та інституційну координацію для зменшення наслідків кліматичних шоків у різних типах господарств.
Серед рекомендацій — зміцнення співпраці між Agromet Field Units, Krishi Vigyan Kendras (KVKs), районними департаментами сільського господарства, організаціями фермерів-виробників (FPO) та місцевими інституціями, щоб покращити «останню милю» поширення дорадчих повідомлень і забезпечити своєчасні дії в полі під час найближчого сезону Хариф.