Про це повідомив кандидат сільськогосподарських наук, завідувач відділу грунтових ресурсів ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського Вадим Соловей, передає AgroTimes.
«У місцях, де нині йдуть бойові дії, там ґрунти дуже важкого гранулометричного складу. Як правило це легка глина. З одного боку це найбільш родючі наші ґрунти, що були найбільше забезпечені поживними речовинами й мали найкращі агрофізичні властивості, а з іншого боку – вони неглибокі за профілем (від 50 до 80-90 см). Тобто вирва – це повністю знищений ґрунтовий профіль, не кажучи вже про хімічне забруднення», – пояснив Вадим Соловей.
Стан грунтів, де нині йдуть бойові дії, вчені можуть вивчати лише за супутниковими знімками. А, наприклад, в частині Харківської області, яка рік тому була звільнена від російської окупації, у науковців з’явилася можливість детальніше вивчити забруднення.
Так, за словами Вадима Солов’я, найбільші пошкодження там співпадають із місцями найактивніших бойових дій Другої світової війни – поблизу Ізюма, на північних околицях Харкова. Тоді чорноземи зазнали великих пошкоджень і зараз.
«Наприклад, якщо взяти Харківський район, де були бойові дії, там 35-40% ґрунтового покриву пошкоджено не лише механічним шляхом чи хімічними забрудненнями, а й погіршені агрохімічні властивості ґрунту. Йдеться, зокрема, про ущільнення через проходження важкої техніки. Це було ранньої весни, коли був перезволожений ґрунт. Зазвичай одного року достатньо, щоб грунт самовідновився, але в цьому випадку минуло вже більше року, а відновлення не відбулося. Тому лише для розущільнення ґрунтів потрібно щонайменше 2-3 роки», – додав науковець.