Фото: із відкритих джерел
Дефіцит калію дедалі частіше фіксують не лише на піщаних, а й на важких ґрунтах у зернових регіонах Австралії. Новий проєкт GRDC має уточнити «критичні» значення Colwell K для різних типів ґрунтів і підібрати ефективніші стратегії внесення добрив.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
У зернових регіонах Австралії калійна недостатність (K) дедалі частіше проявляється на важких за гранулометричним складом ґрунтах і в окремих випадках уже обмежує врожайність там, де раніше дефіциту не спостерігали. Якщо історично проблему пов’язували насамперед із піщаними ґрунтами, то тепер у фокусі досліджень — непіщані ґрунти, для яких чинні підходи діагностики та рекомендації можуть працювати гірше.
Як пояснює професор Майк Белл (Університет Квінсленду), в Австралії формується від’ємний баланс калію приблизно на рівні 400 тис. т на рік: винесення K із системи відбувається утричі швидше, ніж його внесення на сільгоспугіддях. Найбільші дефіцити, за його словами, виникають там, де практикували повне винесення біомаси — на сіно, мульчу або біоенергетичні культури.
“The continuous deficit over time has increased the area of cropping considered marginal or deficient for K,” he says.
Чому «критичні» значення Colwell K можуть не підходити для важких ґрунтів
За даними матеріалу, фермери звертали увагу на ситуації, коли культури реагували на внесення калію навіть у полях, де аналіз ґрунту за чинними «критичними» значеннями показував відсутність дефіциту. Одне з пояснень — ці порогові значення значною мірою формувалися на основі піщаних ґрунтів Західної Австралії.
Попередній проєкт (UOA2201-002RTX), що стартував із запиту National Grower Network у Південній Австралії, допоміг ідентифікувати калій-чутливі ґрунти важчої текстури. Це, як зазначено, стало підґрунтям для перегляду критичних значень для різних типів ґрунтів.
Нові калібрування: що показали польові випробування
У матеріалі наведено результати 12 польових/стрічкових дослідів 2021–2025 років на півострові Йорк (Yorke Peninsula) та в регіоні Mid North: 10 дослідів із пшеницею, по одному — з ячменем і сочевицею. Вони узагальнюють зв’язок між показником Colwell K у шарі 0–10 см і відсотком приросту врожайності зерна у відповідь на внесення K.
Sam Trengove (Trengove Consulting), який працює в межах нового проєкту, наголошує, що галузевий стандарт — «поріг дефіциту K» — для важких ґрунтів потребує перекалібрування. Поріг визначають як «критичне значення Colwell K» (концентрація доступного K у ґрунті, мг/кг), яке вказує, чи ймовірна відповідь на добриво.
Для піщаних ґрунтів Західної Австралії, як зазначено, типово вважають дефіцитними рівні нижче 50 мг/кг, 50–70 мг/кг — помірними, а понад 70 мг/кг — достатніми. Водночас на ґрунтах півострова Йорк фіксували приріст урожайності у пшениці (а також у ячменю та сочевиці) за Colwell K у діапазоні 98–175 мг/кг.
“This indicates that the critical K threshold is higher for heavier soils than the current industry standard of 45 mg/kg,” Mr Trengove says.
Волога, профіль ґрунту і спосіб внесення: чому «контекст має значення»
Окремий акцент у проєкті — розміщення калію в профілі ґрунту відносно зони зволоження та активності коренів. У матеріалі підкреслюється, що оптимальний спосіб внесення може відрізнятися залежно від того, як опади впливають на переміщення K у профілі та де саме працює коренева система.
Професор Белл пояснює: у пісках у вологі роки K може вимиватися в нижні шари, тому «немає користі» вносити більше, ніж потрібно культурі. Натомість на інших типах ґрунтів калій можна «накопичувати» (bank K), і нарощування запасів може бути стратегією для використання сприятливих сезонів.
Також у матеріалі розмежовано підходи для південних і північних регіонів Австралії:
- Південь: врожайність значною мірою залежить від опадів упродовж вегетації. Якщо верхні шари збагачені K, культура зазвичай може його використати, оскільки вода переміщує K вниз у профілі до активної зони коренів. Тому можливе мілке розміщення добрива — розкидне або, бажано, рядкове внесення у верхні 10 см.
- Північ: волога з опадів у період пару накопичується в ґрунті для наступного сезону, а опади в сезон можуть бути нерівномірними. Верхній шар часто пересихає, і K у сухих шарах стає недоступним. У таких умовах можуть знадобитися варіанти на кшталт deep banding — внесення в глибші шари, що повільніше висихають.
“The strategy that works in the south will not work in most years in the north,” Professor Bell says.
Що передбачає проєкт GRDC і які результати очікують
Проєкт стартував у березні 2025 року і триватиме до 2029-го. Дослідження проводять у польових дослідах, лабораторіях і теплицях на різних типах ґрунтів та в різних умовах, оцінюючи реакцію культур і кількісно визначаючи «повернення» (recovery) внесеного калію.
Основні культури — озимі зернові (пшениця, ячмінь) та бобові й олійні в сівозміні (сочевиця, кінські боби, нут, канола). За умов сезонної вологозабезпеченості на північних майданчиках можливе вирощування літнього сорго.
Випробування охоплять майданчики в Квінсленді, Новому Південному Уельсі, Південній Австралії та Вікторії. Проєкт працює за моделлю «hub and spoke»: інтенсивні дослідження в «хабі» мають підживлювати даними ширшу мережу груп фермерів і польових випробувань у господарствах.
Ключові дослідницькі питання
- Методологія ґрунтового тестування: як тестувати ґрунти так, щоб аналіз був прогнозним щодо відповіді на K — з вивченням K і вологи в різних шарах та зв’язку з сезонними коливаннями води й реакцією культур.
- Найефективніша стратегія внесення K: розробка рекомендацій під тип ґрунту й клімат на основі прогнозних «критичних» порогів; визначення потреби культури, розміщення K у профілі та його доступності; порівняння стратегій внесення з подальшим економічним аналізом валідованих підходів.
- Скільки внесеного K потрапляє в рослину з часом: досліди з «відстежуваним» ізотопом K для оцінки долі добрива та впливу різних стратегій внесення; через високу вартість ізотопів також шукатимуть альтернативні методи трасування поглинання.
Окремо тестують підхід, який має вимірювати зміни здатності ґрунту постачати K у відповідь на коливання вологості протягом сезону — щоб краще пояснити, чому реакція на K на одному й тому самому полі може відрізнятися між сезонами.
Польові дні та огляди посівів у межах проєкту, за інформацією матеріалу, мають стартувати у 2026 році.
Для агровиробників практичний сенс цієї роботи — у точнішому визначенні, коли на важких ґрунтах справді варто очікувати відгуку на калій, і в підборі способу внесення (мілке розміщення у верхньому шарі чи глибше внесення) з урахуванням того, де в профілі зберігається волога та працюють корені.
