Фото: із відкритих джерел
Перші результати кліткових випробувань у садах Вікторії показали, що джмелівка Eristalis tenax забезпечила зав’язування та врожайність яблук на рівні відкритого саду, де переважно працювали медоносні бджоли.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
В Австралії оприлюднили ранні результати випробувань джмелівки Eristalis tenax як потенційного керованого запилювача зерняткових культур. Дослідження провели компанія seedPurity та команда Radar Lab Університету Нової Англії (UNE) у долині Гоулберн (Goulburn Valley) у 2025 році в межах п’ятирічного проєкту Flies as effective pollinators for horticulture (PH24002).
Проєкт також спрямований на розвиток комерційного розведення кількох видів мух як додаткових керованих запилювачів для садівництва: Eristalis tenax, Eristalinus punctulatus, Calliphora dubia та C. vicina. Дослідження спирається на попередній проєкт Managing flies for crop pollination (PH16002), у якому зазначалося, що окремі види мух демонструють кормову активність, адаптивність і стійкість у ситуаціях, коли активність медоносних бджіл може бути обмеженою — зокрема за низьких температур, у захищеному ґрунті та на культурах, менш привабливих для бджіл.
Як проходив дослід на яблуні
Дослідження на зерняткових почали з кліткового експерименту в Silver Orchards (Шеппартон, штат Вікторія), щоб перевірити, чи здатна E. tenax ефективно запилювати яблуню. Порівнювали запилення, зав’язування, фінальну врожайність і розмір плодів між:
- чотирма клітками, де запилення забезпечували виключно E. tenax;
- ділянками у відкритому саду навколо кліток, де запилення відбувалося переважно медоносними бджолами.
Кожна клітка накривала сім дерев: шість дерев сорту Ruby Pink і одне дерево-запилювач Granny Smith. Під час цвітіння в кожну клітку заселяли 2 000 мух. Дослідники провели чотири обліки активності запилювачів, а також у середньому маркували 300 «королівських» квіток (king flowers) на кожній ділянці.
Ключові спостереження під час цвітіння
На початку цвітіння за середньої температури 13,8°C обліки показали 0,63 медоносної бджоли на дерево проти 6,2 мухи на дерево. На другому тижні, коли середні температури зросли на 2°C, активність бджіл підвищилася до 2,0 бджоли на дерево, тоді як активність мух у середньому становила 4,4 мухи на дерево.
За підсумками випробування дослідники не зафіксували відмінностей між деревами у відкритому саду та деревами, запиленими виключно E. tenax, за показниками зав’язування до проріджування (pre-thin fruit set), врожайності після проріджування (post-thin fruit yield) та маси плодів під час збирання.
Що планують далі
У сезоні 2026–27 дослідження на яблуні планують продовжити експериментами з нормами заселення (stocking rate). Паралельно seedPurity та UNE мають провести подібні кліткові випробування на груші. Наступним етапом проєкт передбачає масштабніші випробування з відкритим випуском у садах яблуні та груші, щоб оцінити потенційні вигоди та економіку використання керованих «мух-запилювачів».
Що це може означати для садівників
У матеріалі також зазначено, що керовані запилювачі на основі мух розглядають як доповнення до медоносних бджіл у різних системах — зокрема в авокадо, ранніх ягодах, черешні та насінництві овочевих культур. Окремо підкреслюється потенціал такого підходу як елемента зниження ризиків, оскільки кліщ Varroa впливає на запилення як дикими, так і керованими медоносними бджолами в Австралії.