Новий біостимулянт на основі водоростей показав обнадійливі результати у підвищенні врожайності культур та поліпшенні ґрунтової мікробіології. Дослідження проводилися у Великій Британії за підтримки Innovate UK.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Інноваційний проект, що розробляє низькоенергетичні методи перетворення культивованих водоростей у рідкий біостимулянт та кормову добавку для тварин, перевершив очікування на ранніх етапах польових випробувань і наблизився до комерційного запуску.
Підтриманий Innovate UK і реалізований у співпраці з Algapelago Marine Limited та UK Agri-Tech Centre, проект проводився науковцями з Rothamsted Research. Вони провели контрольовані випробування, щоб оцінити ефективність прототипу під абіотичним стресом, включаючи посуху.
Використовуючи спеціалізовану інфраструктуру, науковці досліджували чотири норми внесення на пшениці та польових бобах у різних умовах зволоження. Друга фаза порівнювала листкове та ґрунтове внесення на пшениці. Ці випробування дозволили визначити оптимальні стратегії дозування та зрозуміти взаємодію продукту з розвитком рослин і біологією ґрунту.
Результати підтвердили, що за певних умов біостимулянти на основі водоростей можуть забезпечити вимірювані покращення росту та врожайності культур. За словами доктора Маріеме Драме, наукового техніка з Rothamsted Research, “біостимулянти на основі водоростей пропонують системний підхід, що працює з біологією рослин і ґрунту для підвищення продуктивності культур”.
Окрім врожайності, науковці спостерігали за покращенням активності ґрунтових мікроорганізмів, що вказує на ширші системні переваги. Це особливо важливо в умовах частіших посух і зростаючого тиску на зменшення хімічних внесень.
Доктор Харі Рам Упадхая, науковець з біогеохімії агроекосистем у Rothamsted Research, підкреслив важливість міжсекторної співпраці для впровадження інновацій: “Співпраця є ключем до стимулювання інновацій. Інновації у сфері біостимулянтів на основі водоростей мають великий потенціал для підтримки стійкої інтенсифікації, оскільки сільське господарство адаптується до змін клімату”.